Професія... українець

Нині Польща є однією з найбільш мононаціональних держав Європи.Її багатонаціональна культура, збудована на співжитті поляків, євреїв, українців, німців, є у щораз більшому ступені надбанням історії. Функціонування організацій національних меншин має форму культурного скансену, проплачуваного Річчю Посполитою.

Автентичне небо.Фольклорні зірки

Є країни, де фольклор поруч із мовою, малярством і ментальністю є візитівкою народу. У Західній чи Центральній Європі фольклор поважають хоча б так, як атеїст поважає віруючих, або людина з міста заздрить багатству мови селянина. Фольклорні фестивалі проводяться майже в кожному містечку, піднімаючи регіональний патріотизм мешканців, а молодь має моду на свої фотографії у народних строях окремої місцевості.

Товариству «Любачівщина» – 10 років

Львівське обласне суспільно-культурне товариство «Любачівщина» було створене 23 і зареєстроване 26 лютого 1993 р. Задум про створення товариства постав під час робіт, зв’язаних з впорядкуванням цвинтарів. Спочатку ці роботи розпочали українці з західних теренів Польщі, а потім виникла думка, що потрібно об’єднатися, тобто залучити краян з України.

Повернення по-українськи

Чи можуть українці повернути на Закерзоння? Як на мене, це неможливо у прямому фізичному сенсі. Більшість вивезених по акції „В” на понімецькі землі вже лежать у тих землях, - нехай холодних, нехай не своїх, але там. Народжені там люди не вважають Лемківщину чи Холмщину, Надсяння чи Підляшшя своєю малою ...

Дзвони лемківської туги

“Депортація знищила нашу духовну та матеріальну культуру, нас, лемків, посадила на межу зникнення, забрала все, лиш не змогла погасити великої любові до рідної землі, де закопані наші корені”. Такими словами розпочав фестиваль “Дзвони Лемківщини” Олександр Венгринович, голова Всеукраїнського товариства “Лемківщина”.

Розп´ята земля

Земля, розп‘ята на хресті історії” – вечір пам‘яті під такою назвою, а також панахида розпочали на Тернопіллі цикл заходів, помічених сумною датою – 60-річчям початку виселення етнічних українців з території Польщі. Автори літературно-музичної композиції зуміли на театральній сцені лаконічно, переконливо й зворушливо відтворити весь дієпис життя українців, які споконвіків жили в Надсянні, Підляшші, на Холмщині та Лемківщині.

Сімейне коло - Найдорожчий скарб шпиндів

Життєві гони... Кожен з нас повинен засіяти їх добрими справами, мати щедрий ужинок. Для родини Шпиндів з Підволочиська, що на Тернопіллі, скільки себе пам’ятають завжди визначальними були доброзичливість, ввічливість, чесність, вихованість, працьовитість. Які б випробування сім’ї не посилала доля, які б біди не проносилися над нею, проте ці риси залишалися непорушні, непохитні.

Плідна гілка древа України

“Цне мі ся за тобом, мій лемківський краю”. Ці слова туги ось вже шістдесят років зринають з уст лемків – представників західної етнографічної гілки українського народу. Їхніми споконвічними землями були зелені Карпати. Мабуть, навіть у найстрашнішому сні не могло приснитися, що тоталітарний режим вирве з корінням, позбавить батьківщини співучих, веселих, запальних, гордих і доброзичливих людей.

Не забудем – покля жити будем!

Лемківська приповідка каже: “Хто стратив стид, тот стратив чест”. Радянська влада ніколи не переймалася честю, бо втратила її ще в своїй колисці. Людина хоч і звучала для неї гордо, та, біда, що лише в пропагандистській веремії. Доля однієї людини, однієї етнічної групи чи навіть народу більшовиків ніколи насправді не цікавила.

Шот Микола Миколайович

Шот Микола Миколайович народився 5 січня 1961 року в селі Вільшаниця Яворів-ського району Львівської області. 1978 року – випускник Шклівської середньої школи Яворівського району Львівської області. Відтак два роки був на чинній військовій службі. Закінчив з відзнакою факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка 1986 року.