Наслідки другого розміну районів між Польщею та УРСР в 1951 р. для Сталінської області

У статті вперше досліджується процес примусового переселення з етнічних українських земель, які відійшли до Польщі при другому розміні територій між УРСР і ПНР в 1951 р., у Сталінську (Донецьку) область, закріплення переселених на нових землях і роль у формуванні структури населення регіону у повоєнні роки.

Операцiя Вicла

[code]

[/code]Операція „Вісла” - злочинний захід польського комуністичного режиму проти українського населення на окупованих Польщею українських етнічних землях 1947. Полягав у примусовій депортації (виселенні) українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на території у західній та північній частинах Польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

П’ять запитань для лемка

Лемки, як і взагалі українці у Польщі, — це не діаспора. І в прямому, і в переносному значенні слова. По-перше, вони — вихідці не з чужих, а з етнічних українських земель, які не з їхньої волі опинилися за межами України. По-друге, навіть за чаркою не вчать нас жити і не докоряють клубком нерозв’язаних проблем. Більше розуміють українські проблеми, здатні співчувати, хоча у самих не менше підстав для нашого співчуття. Чого варта лише операція «Вісла», внаслідок якої всі українці були вигнані з рідних домівок. Тепер лемків найбільше не в горах, а на заході Польщі, у Любуському воєводстві. Там ми й хотіли почути відповіді на п’ять сакраментальних запитань.

Пранащадки Захара Беркута

[code][/code]Якщо Ви думаєте, що наші пращури жили прозаїчним життям, їдьте на Бойківщину. Найстарші бойки ще пам’ятають те, що вже давно загубила решта України. Був у нас ще один такий унікальний регіон – Полісся. Тільки після Чорнобиля його відвідувати не рекомендують. Бойківщина ще здатна втамувати нашу спрагу за джерельною водою і чистим повітрям. Хоч тут не купиш яскравих сувенірів, як в Яремчі чи Коломиї, і тут не відчуєш себе туристом, якого всюди намагаються “розкрутити”. Мабуть, в цьому і є урок подорожей на Бойківщину – справжнє не продається.

Правда про українців з-під Ряшева

Навесні 1945-го року в українських селах під Ряшевом рясно цвіли яблуні. Цвіли просто несамовито. Є в українців такий звичай: спостерігати за цвітінням яблунь. Якщо цвіт швидко облетить – не буде врожаю. Якщо цвіт триматиметься надто довго – жди біди. Та в український закуток під Ряшевом біда прийшла ще до цвітіння яблунь. Лишали все і з клунками прямували на залізничну станцію. Не бачили, як і коли облітав той рясний цвіт. Яблук зі своїх садів українці вже не коштували ніколи…

На рідній НЕ своїй землі

Через 55 літ розлуки 80-річний Дмитро Коновицький вертав до рідного села. Знав, що хати cпалили. Знав, що церква і дзвіниця в руїнах. Але йшов з надією, що відразу впізнає, де було батьківське поле, сади і луки. Та побачив пан Дмитро на місці рідного Гільського пустку, що поросла чагарником і кропивою. З розпачем торкався стовбурів груш, яблунь, черешень — уже дикорослих. У густих травах хотів знайти бодай камінчик на місці хати — і не знайшов. Не нарікав і не плакав. Хоч би як там не було, він дожив до тієї хвилини, щоб помолитися на могилах своїх пращурів.

Операція „Вісла” – про це не можна забути!

Історія українського народу донині залишає велику кількість білих плям, особливо в період ХХ століття – період голодоморів, геноцидів, переселення та світових воєн. Однією із таких болючих тем в історії України є велика депортація українського населення з території Польщі під назвою операція „Вісла”. 28 квітня 1947 року почалася операція польського комуністичного режиму проти етнічних українців.