У книзі, на основі власного досвіду, польових досліджень, а також вітчизняної та зарубіжної літератури, зібрано матеріал про об’єкт нематеріальної культурної спадщини, виготовлення якого було втрачено і нині ревіталізовано, – лемківський медяник (пряник), етногастрономічний виріб, що випікали як обрядове печиво в ХVI-ХХ ст. мешканці Лемківщини та інших українських історико-етнічних земель Закерзоння. Розглянуто передумови та найімовірніший історичний період його виникнення, етимології, рецептури, прянощі, стадії технологічного процесу приготування, випікання та поширення на території Лемківщини та України.

Нова книга невтомного лемківського діяча, яку читач тримає в руках, є черговим здобутком його наполегливих дослідницьких зацікавлень рідною культурою. Втім, якщо в «Українській Атлантиді» завданням Ярослава Теплого було якомога уважніше зібрати культурні скарби Лемківщини, то цього разу він поставив перед собою значно амбітніші цілі. Йдеться про те, що метою і завданнями цього етнокультурологічного дослідження є з’ясування обрядового значення призабутого феномену русинської хліборобської культури – лемківського медяника (пряника).