Вишиті ікони Дмитра Блажейовського

Народне мистецтво з давніх часів увійшло в український храм. Вишиті рушники, скатертини, хоругви, фелони й саккоси тут якнайкраще доповнюють малярство, різьбу, лиття з металу, емальєрство, вітраж. Віддавна в українських храмах існувала традиція не малювати, а гаптувати й вишивати плащаницю.

Блудний син української Берестейщини

Кожен поет мріє, щоб його вірші «йшли в люди». Та рідко якому поету вдається написати такі рядки, щоб вони стали народною піснею. Для цього, певно, треба відчувати «душу народу».
Дмитру Фальківському вдалося створити такий шедевр. Мається на увазі вірш, що починається словами:
Очерет мені був за колиску;
В болотах я родився і зріс.
Я люблю свою хату поліську…
Я люблю свій зажурений ліс…

Барви життя й різьби Григорія Пецуха

[code][/code] Є люди, що в їхню смерть тяжко повірити і свідомість не може примиритися з фактом, що дана людина померла і вона фізично перестала існувати. З давен-давна відома істина, що визначні мистці, політики, фолософи, учені – після своєї фізичної смерти – продовжують жити в своїх творах, чинах, думках, відкритях і винаходах.

Родом із Закерзоння

Під час розмови про «депортовані народи» в Україні передусім згадують кримських татар.Проте ширшою за масштабом та брутальнішою за виконанням була трирічна (1944–1946 роки) акція виселення півмільйона українців із Польщі, котру помилково плутають з операцією «Вісла» (1947 рік).Ці українці не мають статусу депортованих з однієї причини:

Чому зникає найзахідніша гілка українців?

Кожна доба, година розхитує позиції
розсіяних по світу лемків,
приспішує їх наближення до трагічної розв`язки.
Чи можна знайти вихід
із цього складного становища та скерувати нашу суспільність
по шляху прогресу і процвітання ?

Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок

Список
подано за статистикою виселення,
надрукованою
в книзі Єугеніуша Місила
«Akcja ,Wisla’», Warszawa, 1993,
з власними доповненнями.

Гуцульщина, Бойківщина, Покуття і Опілля

[code][/code]Івано-Франківщина – у стародавніх хатах сволок під стелею слугував записничком; на гуцульському весіллі молоду садили не на подушку, а на діжу для тіста, щоб плідною була. Про це та ще багато іншого з історії гірських (Гуцульщина і Бойківщина) та низинних (Покуття і Опілля) регіонів Прикарпаття можна дізнатися в музеї просто неба у Крилосі.