Згарди - гуцульські обереги

Згарди (у однині "згард", чоловічого роду) - це обереги у вигляді специфічної форми хрестів, які по аналогії з християнськими, називали мальтійськими, тевтонськими хрестами. Згард - це не суто християнський хрест, хоча на них навіть бувають зображення розп’ять. Це дохристиянські обереги, до яких церква відносилася досить несхвально.Тому жінки носили згарди у вигляді нагрудної прикраси, по декілька штук, що б не викликати підозр (під сорочкою при цьому могли спокійно носити натільний християнський хрестильний хрестик), а у чоловіків були перстені з подібною же символікою. Великі згарди з розп'яттям називалися "газдівські" - тому що носили їх "газди", тобто дуже заможні і поважні люди.

Українці Берестейщини — автохтони чи іммігранти?

На підтвердження зазначеного — результати перепису населення 1897 р., хоча й вони знизили чисельність українців, оскільки враховували лише ознаку рідної мови й ігнорували показники національної самосвідомості та походження населення. Однак, не зважаючи навіть на це, перепис зафіксував тоді в Гродненській губернії понад 360 тисяч осіб, рідною мовою яких була українська, а в повітах Кобринському та Берестейському вони становили, відповідно, 79,6 та 64,4 відсотка всього населення.

Вишиті ікони Дмитра Блажейовського

Народне мистецтво з давніх часів увійшло в український храм. Вишиті рушники, скатертини, хоругви, фелони й саккоси тут якнайкраще доповнюють малярство, різьбу, лиття з металу, емальєрство, вітраж. Віддавна в українських храмах існувала традиція не малювати, а гаптувати й вишивати плащаницю.

Барви життя й різьби Григорія Пецуха

[code][/code] Є люди, що в їхню смерть тяжко повірити і свідомість не може примиритися з фактом, що дана людина померла і вона фізично перестала існувати. З давен-давна відома істина, що визначні мистці, політики, фолософи, учені – після своєї фізичної смерти – продовжують жити в своїх творах, чинах, думках, відкритях і винаходах.

Родом із Закерзоння

Під час розмови про «депортовані народи» в Україні передусім згадують кримських татар.Проте ширшою за масштабом та брутальнішою за виконанням була трирічна (1944–1946 роки) акція виселення півмільйона українців із Польщі, котру помилково плутають з операцією «Вісла» (1947 рік).Ці українці не мають статусу депортованих з однієї причини:

Чому зникає найзахідніша гілка українців?

Кожна доба, година розхитує позиції
розсіяних по світу лемків,
приспішує їх наближення до трагічної розв`язки.
Чи можна знайти вихід
із цього складного становища та скерувати нашу суспільність
по шляху прогресу і процвітання ?

Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок

Список
подано за статистикою виселення,
надрукованою
в книзі Єугеніуша Місила
«Akcja ,Wisla’», Warszawa, 1993,
з власними доповненнями.