БЕСКИДСЬКЕ ЗЕМЛЯЦТВО. Візитна картка

Регіональне міжрайонне лемківське товариство
«БЕСКИДСЬКЕ ЗЕМЛЯЦТВО»
Постійна адреса: www.beskydy.lemky.com

Маловідома сестра акції «Вісла». Дещо про вигнання бойків

ХХ століття було щедрим на депортації, метою яких було позбавлення українців домівок, асиміляція, знищення регіональної самобутньої культури. Депортація під час війни та після її закінчення - це насильне переміщення загалом понад мільйон українців. Сьогодні більшість з тих подій, також завдяки праці наших українських істориків з Польщі, задокументовано, проте є ще події, які треба розкрити. До них належить депортація 1951 р., понад 30 тис. мешканців західної Бойківщини.

Правда про українців з-під Ряшева

Навесні 1945-го року в українських селах під Ряшевом рясно цвіли яблуні. Цвіли просто несамовито. Є в українців такий звичай: спостерігати за цвітінням яблунь. Якщо цвіт швидко облетить – не буде врожаю. Якщо цвіт триматиметься надто довго – жди біди. Та в український закуток під Ряшевом біда прийшла ще до цвітіння яблунь. Лишали все і з клунками прямували на залізничну станцію. Не бачили, як і коли облітав той рясний цвіт. Яблук зі своїх садів українці вже не коштували ніколи…

Вірш на лемківській говірці. Василь Шляхтич

Колись лемки мандрували Не лем по Карпатах... Про них кругом вшитки знали, Гварили багато. Повідали там в Криници, Перед Франц-Йосифом, Як то лемки за границу Поплинули шифом. Ой, далеко поплинули, За воду велику. Товдиль може ще нечули Нич про Гамерику. Мож гнес вам кус оповім, Так як мі гварили - Як то предкам з Мудрикова Виростали крила.

На рідній НЕ своїй землі

Через 55 літ розлуки 80-річний Дмитро Коновицький вертав до рідного села. Знав, що хати cпалили. Знав, що церква і дзвіниця в руїнах. Але йшов з надією, що відразу впізнає, де було батьківське поле, сади і луки. Та побачив пан Дмитро на місці рідного Гільського пустку, що поросла чагарником і кропивою. З розпачем торкався стовбурів груш, яблунь, черешень — уже дикорослих. У густих травах хотів знайти бодай камінчик на місці хати — і не знайшов. Не нарікав і не плакав. Хоч би як там не було, він дожив до тієї хвилини, щоб помолитися на могилах своїх пращурів.

Василь Шляхтич. Вірші

[code][/code]Дорогі друзі! Посилаю Вам свої два вірші, один присвячений нашому Генію Тарасу Шевченку, а другий рідному Надсянню, де я родився. Якщо зможете , то прошу помістити їх на Вашому сайті. Я родом з Улюча, який над Сяном, з якого в час Akcji Wisla мене з батьками та односельчанами насильно було викинуто з рідного села , яке то у 1946 році було спалене польським військом, на Ziemie Odzyskane, де живу по нинішній день.

“...Визнати історичну правду, якою б прикрою вона не була”

Нас не здивувати образливими антиукраїнськими випадами представників окремих організацій сусідньої Польщі, зокрема тих, що об’єднують колишніх т. зв. “кресов’яків” і “комбатантів”. Але коли в унісон їм у вересні минулого року міністр закордонних справ Республіки Польща Влодзімєж Цімошевич публічно заявив, що “для всіх поляків УПА була злочинною організацією”, ...