“Це їх ми повинні зректися? Такого не буде ніколи”, – Клімкін полякам про подвиги “бандерівців”, злочини Пілсудського та суперечливість Хмельницького

Я абсолютно впевнений: не існує жодних об’єктивних причин для будь-якого погіршення взаємин. Проте нас несподівано накрила непотрібна й шкідлива для обох народів хвиля з минулого, штучно піднята й розбурхана політиками й медіа.

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.

Для ув’язнення політичних противників уряд Польської народної республіки використовував колишні нацистські "табори смерті". У 1944–1947 рр. в Польщі було утворено 1 255 концтаборів і 227 в’язниць, в яких утримували майже 200 тис. осіб [1]. Одним із таких таборів був концтабір у місті Явожно, який до 19 січня 1945 р. існував як філія нацистського концентраційного табору Аушвіц. У лютому цього ж року цей «табір праці» перейшов у підпорядкування відділення в'язниць і таборів воєводського відділу громадської безпеки в Кракові, яким спочатку керував поручик Якуб Хаммершмідт, а згодом – Якуб Халіцкі.

Бур'яни ?

Бур'ян — це визначення рослини, яку визнано небажаною в даному середовищі. Порівняння небажаних людей із небажаними рослинами видалося мені очевидним. Ці люди були вирвані з коренем зі своєї землі, бо визнано, що їхня присутність шкодить життю інших людей. Погоджуюся, через них би не вдалося плекати корисний патріотизм. Тому було вирішено очистити від них землю — викоренити бур'яни. — Кароліна Ґживановіч

Трагедія українців Закерзоння (Акція «Вісла» на сторінках журналу «Лемківщина»)

[code][/code]У статті досліджено проблему висвітлення акції «Вісла» на сторінках журналу «Лемківщина». З’ясовано, що цій темі було присвячено найбільшу кількість різнопланових матеріалів (наукові розвідки, публіцистичні виступи, художні твори). Підсумовано, що журнал став літописом трагедії лемківського світу, виконуючи функцію плекання історичної пам’яті та застереження елітам Східної Європи уникати трагічних помилок минулого.

Русинська спільнота міжвоєнної Польщі у висвітленні «Нашого Лемка»

У статті досліджено становище русинів у міжвоєнній Польщі за матеріалами газети «Наш лемко». З’ясовано найбільш складні проблеми, що поставали перед лемками в 1920 – 1930-х рр. Підсумовано, що газета стала визначним явищем русинської періодики, котре в складних умовах міжвоєнного часу зуміло об’єднати лемків ідеями збереження власної культурної ідентичності та плекання загальнонаціональної єдності.

Акція "Вісла" в інформаційній діяльності американських лемків: дипломатичний аспект

Стаття присвячена дослідженню діяльності представників лемківської діаспори в США та Канаді з інформування громадськості західних держав про геноцидний характер акції "Вісла". Досліджено дипломатичний вимір цієї роботи, що полягав у пікетуванні дипломатичних представництв країн-організаторів масового вигнання лемків з рідних земель. У підсумку вказано на важливість цих заходів для привернення загальної уваги до трагедії українців Закерзоння.

Етнохірургія

Ділячи сфери впливу, політики мислили передусім територіями, хоча мотивували свої дії «турботою» про маленьку людину...