Пряшивщина
(Пряшівська Русь, Підбескидний край, Руська Крайна, Горішня земля)

Історично- етнічна територія України, область західної частини українського Закарпаття.
Назва утворена від словацького міста Пряшева, яке з початку XIX ст. стало також українським культурним центром.
За особливостями культури та говіркою населення дуже близьке до лемків.
У Х ст. Пряшівщина входила до Київської держави, а в кінці століття стала залежною від Угорщини.[code][/code]
В 1919 відійшла до Чехословаччини.
За останні десятиліття внаслідок політики денаціоналізації та асиміляційних процесів відбулося зменшення українського населення краю до кількох десятків тисяч.

Пряшівщина, західна частина Закарпаття, що входить до складу Словаччини, найзахідніша частина української етнічної території на південних схилах Карпат;
Назва походить від м. Пряшева (за складом населення - переважно словацьке), адміністративного центру колишньої Шариської жупи, від поч. XIX ст. - українського релігійно-культурного центру:

У 1816 р. створена Пряшівська єпархія;

У 1919 р. до складу Словаччини відійшло близько 100-200 тисяч українського населення;

У 1939-44 р.р. угорці домоглися пересунення кордону між Словацькою Республікою і Угорщиною на заході.;

У 1945 р. між Чехословаччиною та УРСР відновлено кордон 1919 року;

1 березня 1945 року утворена Українська народна рада Пряшівщини, яка діяла до 1952 року, намагаючись приєднати Пряшівщину до Закарпатської України, після невдачі домагалася автономії українського населення в рамках Чехословаччини (безуспішно);

1950 рік - на Пряшівщині ліквідовано Греко-Католицьку Церкву (православізація), venus-escort.ch

1951 рік - директивно запроваджено літературну українську мову (місцеве українське населення називає себе русинами або руснаками, розмовляє діалектом);

Центр вивчення регіональної проблематики Пряшівщини - Музей української культури, заснований у 1960 р. у Красному Броді, в 1964 р. перенесений до Свидника.