Поряд із Голодомором, Другою світовою війною однією із найтрагічніших сторінок у новітній історії України були депортаційно-переселенські акції проти українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підсяння у 1944-1946 роках, в результаті яких сотні тисяч наших співвітчизників були вивезені з рідних домівок і часто позбавлені елементарних умов існування.
В історіографії це питання знайшло своє відображення здебільшого на рівні узагальнюючих цифр і фактів. Конкретна статистика стосовно окремих повітів і сіл майже не розроблена. Дана стаття покликана частково заповнити цю прогалину.
Об’єкт нашого дослідження – документи Управління у справах евакуації українського, польського, чеського, словацького населення при Раді Міністрів УРСР.
Вищеназвані документи – першоджерело усіх публікацій щодо депортаційно-переселенських процесів українців у 1944-1946 роках. Десятками років вони зберігалися у відомчому архіві Міністерства праці і соціальної політики України у Києві, а з серпня 1998 року після переміщення до Державного архіву Львівської області інтенсивно використовуються для надання довідок окремим громадянам. Через напівзакритий характер відомчого архіву у Києві та постійне використання документів архівістами у Львові дослідники майже не знайомі із цими джерелами і вони практично не введені до наукового обігу.
Всі документи фонду зосереджені у 19 описах (за числом районних уповноважених плюс 1 опис – алфавітні списки). Адміністративних же повітів, з яких відбувалося примусове переселення, є дещо більше. Так, до 18 описів увійшли дані про депортоване українське населення із Ярославського, Ланцутського, Лежайського, Пшеворського, Жешівського (Ряшівського), Томашівського, Володавського, Грубешівського, Перемишльського, Холмського, Саноцького, Березівського, Кросненського, Ліськівського, Тарнобжеського, Ново-Торгського, Ніського, Білгорайського, Ново-Сончського,Горлиць кого, Любачівського, Замостівського, Радзінського, Красноставського, Любартівського, Ясловського повітів і м. Любліна.
За видами джерел документи поділяються на декілька груп:
алфавітні списки голів двору;
заяви голів двору про згоду на так зване переселення;
посімейні списки;
описи майна;
поешелонні списки.
Алфавітні списки – це документи вторинного обліку і виконують чисто практичну функцію пошуку конкретної сім’ї у посімейних або поешелонних списках. Алфавітні списки мають такі графи: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору, його рік народження; село, з якого відбувалося примусове переселення; кількість членів сім’ї, що виселялися; кількість залишеної землі; сума залишеного майна; область переселення; номери справ та аркушів у поешелонних, посімейних спискахта описах майна на голову двору. Порівняно з посімейними та поешелонними алфавітні списки не мають відомостей про усіх членів родини. Вони складені у двох варіантах – за повітами та за алфавітом.
Заяви голів двору несуть відносно невелику інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору; місце проживання; підпис; дата. У багатьох випадках підпис і дата відсутні, що пов’язано, мабуть, із неписьменністю.
Основу документів примусового переселення складають посімейні списки та описи майна. Посімейні списки мають такі графи: номер за порядком; прізвище, ім’я, по-батькові, рік і місце народження усіх членів сім’ї, починаючи з голови двору; стать; родинне відношення до голови двору; область, до якої переселялися; зрідка (наприклад, списки Володавського повіту) - дата переселення.
Посімейні списки дають змогу:
- визначити населені пункти у розрізі повітів, з яких відбувалося переселення;
- встановити загальну кількість примусово переселених сімей і людей з того чи іншого населеного пункту;
- виявити конкретну особу переселенця з його короткими біографічними даними.
Мусимо визнати, що у посімейних, поешелонних списках та описах майна іноді є деякі суперечності при написанні імен Федір чи Теодор, Осип чи Йосип, Стах, Євстахій чи Станіслав та ряду інших. Тобто в одних списках написано одне ім’я, в інших – друге. Те ж саме стосується і років народження окремих громадян.
У посімейних списках непоодинокими фактами є наявність списків жителів одного і того ж села у різних описах. Це пов’язано із хронологічними рамками переселення, коли частина жителів села була виселена у 1945 році, а інші – у 1946 році. Одними займався один районний уповноважений, іншими – другий. Так, із села Млини Ярославського повіту спочатку у 1945 році було примусово переселено разом зі своїм повітом 148 чоловік (47 сімей), а у 1946 році вже разом із Любачівським повітом – 788 чоловік (193 сім’ї). Ці дані містяться у різних описах відповідно №1 та №12[1]. У 1946 році жителі ряду сіл Ярославського повіту Халупки Хотинецькі, Млини, Будзин, Молодич, Корчова, Кочмари у кількості 1570 чоловік (380 сімей) були примусово переселені разом із жителями Любачівського повіту (опис №12)[2].
У 1945 році подібна ситуація була із частиною жителів сіл Дмитровичі, Замихів, Замістя, Городиславичі, Сколошів, Лясківка, Рокитниця, Дубковичі, Чесмеровичі, Дубиця і Заболотці (955 чоловік, 236 сімей), які були примусово переселені не зі своїм Ярославським, а із Перемишльським повітом, що підтверджує опис №5[3]. Про кількісний склад примусово переселених українців, наприклад, із Ярославського повіту свідчить наступна таблиця, складена за підрахунками посімейних списків (описи №№1, 5, 12):
№ з/п
| Населений пункт
| К-сть переселенців
| К-сть переселених сімей | До якої області переселили
|
1
| м. Ярослав
| 1066
| 462
| Львівська, Волинська, Чернігівська, Одеська, Ворошиловградська, Станіславська, Дрогобицька, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська
|
2
| Передмістя Дольне
| 524
| 164
| Станіславська
|
3
| Мишталі
| 119
| 34
| Станіславська
|
4
| Ставки
| 103
| 26
| Станіславська
|
5
| Миротин
| 92
| 32
| Тернопільська
|
6
| Полкіни
| 266
| 72
| Станіславська, Тернопільська, Дрогобицька
|
7
| Гориця, Воля Бухівська
| 181
| 39
| Станіславська
|
8
| Муніна
| 9
| 3
| Тернопільська, Станіславська
|
9
| Тучапи
| 43
| 10
| Станіславська
|
10
| Висоцько
| 679
| 166
| Тернопільська
|
11
| Запалів
| 632
| 146
| Тернопільська, Львівська, Волинська
|
12
| Маковисько
| 743
| 179
| Тернопільська
|
13
| М’якиш Старий
| 112
| 21
| Львівська, Тернопільська
|
14
| Ніновичі
| 992
| 233
| Львівська
|
15
| Тухля
| 355
| 68
| Львівська
|
16
| Бобрівка
| 454
| 99
| Тернопільська
|
17
| Ветлин
| 1118
| 278
| Тернопільська
|
18
| Вілька Запалівська
| 378
| 85
| Тернопільська
|
19
| Грабовець
| 361
| 95
| Тернопільська
|
20
| Дуньковичі
| 83
| 20
| Львівська
|
21
| Заліська Воля
| 563
| 144
| Тернопільська
|
22
| Корениця
| 580
| 131
| Тернопільська
|
23
| Конячів
| 135
| 30
| Тернопільська
|
24
| Ольхова
| 54
| 14
| Тернопільська
|
25
| Рижкова Воля
| 687
| 170
| Тернопільська
|
26
| Харитони
| 158
| 36
| Тернопільська
|
27
| Собятин
| 280
| 65
| Тернопільська
|
28
| Сурохів
| 1077
| 207
| Тернопільська
|
29
| Ляшки
| 729
| 174
| Тернопільська
|
30
| Лази
| 842
| 202
| Тернопільська, Львівська
|
31
| Мякиш Новий
| 839
| 184
| Тернопільська
|
32
| Дубровиця
| 667
| 167
| Станіславська, Тернопільська
|
33
| Адамівка
| 185
| 46
| Дрогобицька
|
34
| Павлова
| 378
| 86
| Тернопільська
|
35
| Майдан Синявський
| 52
| 9
| Тернопільська
|
36
| Слобода
| 319
| 77
| Дрогобицька
|
37
| Красне
| 144
| 34
| Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська
|
38
| Дібча
| 617
| 142
| Дрогобицька, Львівська
|
39
| Теплиця
| 2091
| 482
| Тернопільська, Харківська, Полтавська, Одеська, Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Миколаївська, Волинська
|
40
| Радимно
| 625
| 180
| Львівська, Волинська, Тернопільська, Станіславська
|
41
| Сколошів
| 326
| 213
| Тернопільська, Волинська, Львівська
|
42
| Задіброва
| 128
| 33
| Волинська
|
43
| Святе
| 939
| 273
| Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Дрогобицька
|
44
| Острів
| 72
| 19
| Волинська, Дрогобицька
|
45
| Заболотці
| 340
| 80
| Дрогобицька
|
46
| Людків
| 25
| 5
| Волинська
|
47
| Засяння
| 124
| 33
| Тернопільська
|
48
| Сосниця
| 2145
| 644
| Станіславська. Тернопільська, Львівська
|
49
| Вязівниця
| 163
| 45
| Станіславська, Дрогобицька, Львівська
|
50
| Молодич
| 152
| 41
| Станіславська, Тернопільська
|
51
| Радава
| 36
| 11
| Дрогобицька, Станіславська
|
52
| Зарадава
| 8
| 2
| Львівська. Станіславська
|
53
| Сурмачівка
| 122
| 26
| Тернопільська, Львівська
|
54
| Цетуля
| 494
| 116
| Тернопільська, Львівська
|
55
| Млини
| 936
| 240
| Тернопільська, Львівська, Станіславська
|
56
| Хотинець
| 769
| 190
| Тернопільська, Львівська
|
57
| Халупки Хотинецькі
| 421
| 110
| Тернопільська, Львівська
|
58
| Грушовичі
| 50
| 16
| Львівська
|
59
| Будзин
| 264
| 56
| Дрогобицька. Тернопільська
|
60
| Прухник
| 105
| 31
| Тернопільська, Львівська, Станіславська, Дрогобицька
|
61
| Хожув
| 69
| 16
| Станіславська, Херсонська, Тернопільська, Волинська
|
62
| Свободна
| 12
| 6
| Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька
|
63
| Хавловичі
| 75
| 16
| Тернопільська
|
64
| Йодлівка
| 28
| 8
| Тернопільська
|
65
| Розбуж
| 255
| 66
| Тернопільська, Дрогобицька
|
66
| Крамарівка
| 289
| 73
| Тернопільська, Дрогобицька
|
67
| Реплин
| 148
| 31
| Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька
|
68
| Угорка
| 270
| 59
| Станіславська, Тернопільська
|
69
| Розвениця
| 22
| 5
| Львівська
|
70
| Воля Розвеницька
| 365
| 89
| Дрогобицька, Львівська, Станіславська, Тернопільська
|
71
| Повнятичі
| 343
| 83
| Дрогобицька, Львівська, Тернопільська
|
72
| Частковичі
| 218
| 53
| Тернопільська, Львівська, Дрогобицька
|
73
| Тиневичі
| 116
| 33
| Тернопільська, Станіславська, Львівська, Дрогобицька
|
74
| Чудовичі
| 87
| 25
| Тернопільська, Дрогобицька
|
75
| Рожнятів
| 174
| 46
| Тернопільська, Дрогобицька, Станіславська
|
76
| Синява
| 47
| 12
| Станіславська, Дрогобицька, Львівська
|
77
| Піскоровичі
| 1365
| 301
| Львівська, Тернопільська, Станіславська, Волинська, Одеська
|
78
| Рудка
| 262
| 63
| Тернопільська, Харківська
|
79
| Пігани
| 47
| 11
| Тернопільська, Львівська, Дрогобицька
|
80
| Монастир
| 154
| 35
| Станіславська, Львівська, Дрогобицька
|
81
| Червона Воля
| 60
| 19
| Станіславська, Львівська
|
82
| Черче
| 31
| 11
| Тернопільська, Львівська
|
83
| Дибків
| 91
| 49
| Тернопільська, Львівська, Одеська, Херсонська, Станіславська
|
84
| Вилева
| 130
| 32
| Станіславська, Львівська, Тернопільська
|
85
| Добра
| 706
| 160
| Тернопільська, Дрогобицька, Одеська, Станіславська
|
86
| Лежахів
| 287
| 72
| Тернопільська, Львівська, Станіславська
|
87
| Добковичі
| 260
| 66
| Станіславська, Тернопільська, Херсонська
|
88
| Боратин
| 362
| 86
| Станіславська, Херсонська
|
89
| Корчова
| 81
| 21
| Тернопільська
|
90
| Кочмари
| 76
| 19
| Тернопільська
|
91
| Дмитровичі
| 402
| 106
|
|
92
| Замихів
| 137
| 36
|
|
93
| Замостя
| 14
| 3
|
|
94
| Лясківка
| 46
| 9
|
|
95
| Рокитниця
| 6
| 1
|
|
96
| Дубковичі
| 3
| 1
|
|
97
| Чесмеровичі
| 27
| 9
|
|
98
| Дубиця
| 1
| 1
|
|
Пшеворський повіт
|
| Пшеворськ
| 12
| 3
| Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська
|
| Кречовичі
| 165
| 43
| Дрогобицька, Тернопільська
|
| Бібрка
| 89
| 21
| Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська
|
| Сеннів
| 36
| 10
| Тернопільська, Дрогобицька
|
| Жуклин
| 9
| 1
| Дрогобицька
|
| Ніжатиці
| 7
| 1
| Тернопільська
|
Жешівський повіт
|
| Бяла
| 150
| 41
| Львівська
|
| Залісся
| 27
| 8
| Львівська, Тернопільська
|
| Тарнов
| 9
| 4
| Одеська, Рівненська
|
Лежайський повіт
|
| Лежайськ
| 223
| 69
| Станіславська
|
| Старе Місто
| 128
| 37
| Станіславська
|
| Прихоєць
| 116
| 39
| Станіславська
|
| Сідлянка
| 159
| 45
| Станіславська
|
Ланцутський повіт
|
| Тарнавка
| 842
| 223
| Тернопільська
|
| Гусів
| 9
| 3
| Тернопільська
|
| Ожанна
| 350
| 95
| Тернопільська, Одеська
|
| Жухів
| 334
| 80
| Станіславська, Одеська, Львівська
|
| Дубно
| 1719
| 387
| Волинська, Станіславська, Тернопільська, Херсонська
|
| Гадлі Шклярські
| 101
| 27
| Тернопільська, Станіславська
|
| Видачів
| 28
| 6
| Тернопільська
|
Отже, із 99 населених пунктів Ярославського повіту було примусово переселено 34007 українців ( 8728 сімей )[4].
Разом із Ярославським повітом були примусово переселені українці із Пшеворського (
Пшеворськ, Кречовичі, Бібрка, Сеннів, Жуклин, Ніжатиці), Жешівського (
Бяла, Залісся, Тарнов), Ланцутського (
Карнавка, Гусів, Ожанна, Жухів, Дубно, Гадлі Школярські, Видачів), Лежайського (
Лежайськ, Старе Місто, Прихоєць, Сідлянка) повітів. Це складало
4513 чоловік (1143 сім’ї)[5]. До деякої міри це умовне розділення, оскільки адміністративно-територіальний поділ довоєнної Польщі був іншим. Отже, разом із 20 населеними пунктами вищеназваних повітів із Ярославщини у 1944-1946 роках було примусово переселено
38520 чоловік (9871 сім’я).
Як свідчить вищенаведена таблиця, у повіті було 23 населених пункти, з яких примусово переселили 500 і більше українців. Найбільше їх було переселено із:
Ніновичів (992 чоловіки, 278 сімей),
Ветлина (
1118 чоловік, 207 сімей),
Теплиці (2091 чоловік, 482 сім’ї),
Святого (939 чоловік, 273 сім’ї),
Сосниці(2145 чоловік, 644 сім’ї),Ярослава (1066 чоловік, 462 сім’ї)
[6].
Найчастіше переселенці скеровувалися до західних областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Волинської.
Із таких населених пунктів як
Добковичі, Ярослав, Хожув, Рудка, Дибків, Добра українці були переселені поряд із західними у центральні, східні і південні регіони України. З
м. Ярослава, наприклад, українці були вивезені до 11 областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Дрогобицької, Волинської, Рівненської, Чернігівської, Полтавської, Херсонської, Одеської, Ворошиловградської.
Цінна інформація міститься в
описах майна. Це прізвище, ім’я, по батькові голови двору; населений пункт; кубатура житлових і господарських будівель і їх сума; кількість землі; загальна сума залишеного майна.
У всіх населених пунктах, жителі яких підлягали примусовому переселенню, кількість сімей у
посімейних списках і кількість
описів майна майже ніколи не збігалась. Те ж саме стосується кількості описів майна і кількості залишених хат. Адже досить часто дві, а то і три сім ї жили під одним дахом.
У багатьох селах, які потрапили у зону інтенсивних військових дій або зазнали нападу польських бойовиків у 1944-1946 роках і родини яких на час переселення залишилися без даху над головою у графі “Будівлі” записано: „спалено під час війни” або „спалено польською бандою”. Якщо переписувачі були порядними людьми або мали відповідні вказівки, то усі спалені приміщення записувалися зі слів переселенців і включалися у загальну вартість залишеного майна. Це мало певне значення для переселенців, оскільки згідно „
Інструкції щодо реалізації угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки та Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР” від 9 вересня 1944 року після прибуття на нове місце проживання вони мали б отримати нові будівлі і житло на відповідну суму (хоч на практиці це було досить рідко).
Якщо ж радянські переписувачі не мали відповідних вказівок і не надто переймалися проблемами переселенців, то про спалені будівлі нічого не записували і переселені сім’ї після переїзду часто були кинуті напризволяще.
В оцінці майна був значний суб’єктивізм, оскільки одні і ті ж будівлі у різних повітах оцінювалися по-різному. Як правило, сума залишеного майна в описах коливалася від 1 до 20-25 тисяч карбованців за тодішніми цінами. При відсутності житлових і господарських будівель оцінці підлягали лише сад і залишені посіви. Сума тут була вже невеликою – від 100 до 700-800 карбованців. Досить дорого оцінювався ліс, який рахувався за тим чи іншим господарством (за умови порядності і скрупульозності переписувачів).
Земля, скільки б її не рахувалося за господарством, у загальну вартість майна не входила і оцінці не підлягала. У той же час, кожне плодове дерево оцінювалося у 20-30 карбованців. Кількість землі, яка припадала в середньому на одне господарство, коливалася від 0,2-0,3 га до 3-5 га, зрідка – до 10-15 га.
Загальний майновий стан примусово переселених українців Ярославського повіту у розрізі деяких сіл демонструє наступна таблиця
[7]:
| Населений пункт
| К-сть описів майна
| К-сть залишених хат
| К-сть залишеної землі (га)
| Сума залишеного майна (крб.)
|
1
| Запалів
| 136
| 136
| 468,72
| 607554
|
2
| Мякиш Старий
| 20
| 19
| 56
| 61300
|
3
| Бобрівка
| 89
| 84
| 247,65
| 447765
|
4
| Вілька Запалівська
| 84
| 79
| 263,3
| 383389
|
5
| Дуньковичі
| 20
| 17
| 52,9
| 47400
|
6
| Корениця
| 125
| 121
| 396,17
| 615286
|
7
| Конячів
| 29
| 24
| 79,12
| 168598
|
8
| Дубровиця
| 144
| 139
| 603,29
| 581679
|
9
| Адамівка
| 39
| 38
| 152,78
| 167611
|
10
| Павлова
| 76
| 77
| 374.76
| 401548
|
11
| Слобода
| 63
| 61
| 340,72
| 247385
|
12
| Красне
| 31
| 29
| 125,66
| 96457
|
13
| Дібча
| 106
| 90
| 497,11
| 459952
|
14
| Радимно
| 108
| 100
| 216,9
| 646629
|
15
| Сколошів
| 172
| 160
| 412,1
| 953055
|
16
| Задіброва
| 62
| 56
| 179,39
| 318008
|
17
| Засяння
| 24
| 20
| 37,79
| 66800
|
18
| Вязівниця
| 23
| 23
| 68,59
| 141752
|
19
| Сурмачівка
| 26
| 25
| 93,28
| 112526
|
20
| Цетуля
| 113
| 111
| 308,15
| 420250
|
21
| Млини
| 198
| 185
| 699
| 1227264
|
22
| Халупки Хотинецькі
| 90
| 87
| 280.9
| 497000
|
23
| Добра
| 139
| 25
| 571,48
| 93994
|
24
| Лежахів
| 68
| 62
| 246,99
| 380746
|
Цінна інформація міститься у поешелонних списках, графи яких частково повторюють посімейні списки: прізвище, ім’я, по батькові, рік народження членів сім’ї; область переселення; зрідка – дата переселення. На відміну від посімейних списків, в яких переселенці одного села записувалися разом, у поешелонних списках вони могли бути записані у різних книгах або у різних місцях однієї і тієї ж книги. Це пов’язано з тим, що часто жителі одного і того ж села переселялися у два етапи, у різні роки або змушені були виїжджати до різних областей. У більшості повітів посімейні та по ешелонні списки є тотожними.
За браком місця для наочності як приклад ми взяли Ярославський повіт. А если вас интересуют
Повії Львова - переходите по ссылке и выбирайте роскошных проституток Львова прямо сейчас! Подібна інформація міститься в документах інших повітів даного фонду.
Отже, архівні матеріали управління у справах евакуації українського, польського, чеського та словацького населення при Раді Міністрів УРСР - важливе джерело і основа усіх досліджень про депортаційно-переселенські процеси у 1944-1946 роках з території Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підляшшя.
_________________________________________________________[1] Державний архів Львівської області // ДАЛО. - Ф.Р-3229. - Оп.1.- Спр.26. - Арк.487-494
[2] Там само. - Арк.1-38.- Підраховано автором
[3] Там само. - Оп.5.- Спр.60.- Арк..503-527.-Підраховано автором
[4] Там само. - Оп.1.- Спр.24.- Арк..1-266.
Там само. - Спр.25.- Арк..1-559
Там само. - Спр.26.- Арк..1-544
Там само.-Спр.27.- Арк..1-302
Там само. - Спр.28.- Арк..1-214
Там само. - Оп.12.- Спр.27.- Арк..1-38.- Підраховано автором
[5] Там само. - Оп.1.- Спр.28.- Арк..1-214.- Підраховано автором
[6] Там само. - Спр.24.- Арк.1-46.
Там само. - Спр.25.- Арк..31-102
Там само. - Спр.26.- Арк..107-204,275-312,333-419, 431-434.- Підраховано автором
[7] Там само. - Спр.24.- Арк.1-46.
Там само. - Спр.2.- Арк.. 1-451зв.
Там само. - Спр.3.- Арк.. 1-319
Там само.-Спр.7.- Арк.. 1-20, 195-227, 244-264, 270-368
Там само. - Спр.8.- Арк.. 1-7,46-60
Там само. - Спр.12.-Арк. 49-251
Там само. - Спр.18.-Арк. 1-332
Там само. - Спр.20.-Арк. 1-183
Там само. - Оп.12.- Спр.18.- Арк.. 1-172.- Підраховано автором
КИСЛИЙ Василь Миколайович,
начальник відділу
забезпечення зберігання документів №1
Державного архіву Львівської області,
кандидат історичних наук
Джерело інформації:
http://www.archivelviv.gov.ua/materials/publications/articles/novi-dzherela-pro-pereselennya/