Відходять за обрії Друзі,
Не можна змиритися звісно.
Відходять в туманах ілюзій,
Для нас залишаючи пісню.
Куди Ви, куди Ви так рано?
Ще серце горіло в роботі,
Відходять близькі і жаданні,
Щоб ми залишились самотні.
В ошатній залі
«Лемківсько-бойківського музею світлиці імені Юрія Марканича» в Народному домі смт Брошнів-Осада Рожнятівського р-ну Івано-Франківської області 13 липня 2013 році, рамках проведення VІІ Прикарпатського фольклорно-етнографічного фестивалю лемківської культури «Поклик мого серця», відбувся
Вечір Пам’яті, приурочений до роковини трагічної смерті Юрія Марканича (некролог
Непоправна втрата для лемків України ).
З вступним словом виступив голова Оргкомітету фестивалю
Володимир Борович.
Захід розпочався панахидою за жертвами депортації лемків-русинів та західних бойків з території Польщі на Україну в 1944-1951 рр., котру провів декан калуський о. мітрат
Михаїл Бігун.
Тема людської пам’яті, тема збереження нащадками народних традицій та звичаїв звучала у виступі директора Брошнівського Народного дому
Любові Ваків.
Яскраво і змістовно проілюстрували тему заходу своїми виступами (поезією та піснею «Як нас виганяли...») учасники місцевого лемківського фольклорного колективу.
Як завжди, пізнавально-інформаційним був виступ як своєрідний екскурс в історію Лемківщини голови Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина»
Степана Криницького.
Шанувальникам лемківської культури та завсідникам лемківських імпрез в Україні важко уявити серйозний лемківський захід без титульних виконавців та популяризаторів лемківської пісні в Україні
Валентини та Ярослава Теплих (дуету «Червоне та Чорне»). Ярослав Васильович звернувся до присутніх зі словами пам’яті про друга і побратима, з котрим пройшли лемківскими стежками, проїхали лемківскими дорогами, поставили не один Хрест Пам’яті депортованим на території Польщі, провели десятки лемківським імпрез, Юрія Павловича Марканича. Пролунала також пісня, котра в свій час лунала на багатьох пропам ‘ятних акціях у виконанні дуету «Червоне та Чорне» - «Помолимося за батьків своїх» С. Павліашвілі в українському перекладі Ярослава Теплого.
Сльози скорботи, сльози печалі викликав меморіальний відеоролик
Тараса Лесика «Ти завжди з нами», присвячений світлій пам’яті Юрій Марканича.
На вечір так само завітала титульна виконавиця лемківської пісні
Ганна Чеберенчик (Аничка), котра зараз проживає в США. Як і дует «Червоне та Чорне», вона приймала участь не в одній імпрезі, яку організовував Юрій Марканич. В пам’ять про нього вона заспівала пісню «Ой, верше, мій верше».
Теплі і душевні як слова, так і пісні, звучали з уст пароха церкви «Серця Ісуса і Серця Марії» м. Долини
о. Вітольда Левицького – радника Архієпископа і Митрополита Івано-Франківської Митрополії УГКЦ та учасників
ансамблю «Діти Світла».Зі словами спогадів і скорботи виступили також колеги Юрія Марканича –
Юрій Погляд, Мирослав Сліпко, а також
Мирослава Шелест.
Завершенням вечор пам’яті, приуроченого роковині трагічної смерті Юрія Марканича став щемний до глибини душі і до болю в серці виступ членів родини
Юрія Марканича : дружини Олександри, доньки Ольги та онучки Христинки, котра виконала на скрипочці одну з улюблених дідусевих мелодій «Ой, верше, мій верше».
Учасники Вечора відвідали могилу на місцевому цвинтарі і віддали шану пам’яті
провідному діячу лемківського руху в Україні, організатору та засновнику Прикарпатського фольклорно-етнографічного фестивалю лемківської культури Юрію Павловичу Марканичу.Озвіться!
Озвіться з того небокраю,
Де янголів світлий Едем!
Пробачте нам, Друзі,
Що вас вже не має,
А ми ще на світі живем.
І роси спадають,
Йдуть дощики хлібні
Й задума ляга до чола.
Господь Вас забрав,
Бо Ви небу потрібні,
Щоб там наша пісня жила!
Адміністрація Лемківського Порталу України
Посилання на джерело обов'язкове.