Віче Скорботи в пам’ять про масове нищення українських сіл на Холмщині відбулося вчора, у неділю, 29 березня у Луцьку біля пам’ятника депортованим етнічним українцям. У цьому заході, організованому Волинським товариством «Холмщина» за сприяння Луцької міської ради, взяли участь міський голова Богдан Шиба, заступник міського голови Анатолій Пархом’юк, директор департаменту культури та збереження історичної спадщини Сергій Годлевський, представники Волинської обласної ради та облдержадміністрації, понад 200 лучан.

Після поминальної панахиди, яку відправив священик Михаїл (Онищук), до пам’ятника депортованим представники влади та громадськості піднесли квіти та запалені лампадки. Перед учасниками віча виступи міський голова Богдан Шиба, голова Волинського товариства «Холмщина», Микола Онуфрійчук, заступник голови Волинської ОДА Святослав Кравчук, радник голови Волинської обласної ради Володимир Банада.

«Трагічні сторінки історії українського народу не можуть бути забуті. Проте мало пам’ятати. Треба відроджувати пам’ять, стирати білі плями, аби спростувати поширювану сьогодні тезу, буцімто український народ сам спричиняв кровопролиття під час конфліктів 20-го століття. Силами луцької влади було впорядковано православний цвинтар у місті Хелм .Проте цього не достатньо. Ми повинні зробити усе, щоб відновити історичну справедливість, щоб наші сучасники і нащадки знали правду. Інакше попіл невинних жертв і далі не даватиме нам спокою, стукатиме в наші душі» - звернувся до учасників віча міський голова Богдан Шиба.

Голова товариства Холмщина Микола Онуфрійчук повідомив, що у Луцьку планується розпочати будівництво храму Хомської Божої матері, у чому холмщаки отримують сприяння та підтримку Луцького міського голови.

Присутні на вічі мали нагоду послухати зворушливий спів народного аматорського хору «Дзвони Холмщини», який виконав пісню «У Холмі під Храмом» та реквієм «Помилуй і прости» Віктора Тиможинського на слова Йосипа Струцюка.

Довідка

У березні 1944 р. репресії поляків проти українського населення етнічних українських земель за Бугом набули масового характеру, від чого цей час в історії України дістав навіть назву «чорного березня» . Ці землі в результаті повоєнних угод відійшли до складу Польщі. Активізації палень українських сіл і вбивств українців стало визволення Польщі від німецьких окупантів та юридичне закріплення Холмщини, Надсяння, Лемківщина, та інших земель у складі Польщі. Лише в Грубешівському повіті польські націоналісти спалили 52 українськi села, і вбили не менше чотирьох тисяч людей. Ці події «логічно» завершилися вересневою угодою Уряду української РСР і Польського комітету національного визволення «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР». Депортації українців тривали аж до 1947 року, до сумнозвісної акції «Вісла». За різними оцінками з Польщі було депортовано від 600 тис. до 1 млн. українців.

У серпні 2008 року в рамках проекту „Впорядкування православного цвинтаря у місті Хелм” протягом двох тижнів українські, польські та німецькі волонтери займалися очищенням цвинтаря від зайвої рослинності та сміття, відновленням могил, а також історичних об’єктів.