Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.Для ув’язнення політичних противників уряд Польської народної республіки використовував колишні нацистські "табори смерті". У 1944–1947 рр. в Польщі було утворено 1 255 концтаборів і 227 в’язниць, в яких утримували майже 200 тис. осіб [1]. Одним із таких таборів був концтабір у місті Явожно, який до 19 січня 1945 р. існував як філія нацистського концентраційного табору Аушвіц. У лютому цього ж року цей «табір праці» перейшов у підпорядкування відділення в'язниць і таборів воєводського відділу громадської безпеки в Кракові, яким спочатку керував поручик Якуб Хаммершмідт, а згодом – Якуб Халіцкі.

Правда за нами

Правда за намиПублікація Левка Лук'яненка з далекого 2003 року є актуальною і зараз, після відзначення 70 роковин Акції "Вісла" та напередодні 75 роковин депортації лемків-русинів та українського етнічного населення з прадавніх укранських історико-етнічничних земель на території Польщі в Україну в 1944 -1951 роках

Бур'яни ?

Бур'яни ?Бур'ян — це визначення рослини, яку визнано небажаною в даному середовищі. Порівняння небажаних людей із небажаними рослинами видалося мені очевидним. Ці люди були вирвані з коренем зі своєї землі, бо визнано, що їхня присутність шкодить життю інших людей. Погоджуюся, через них би не вдалося плекати корисний патріотизм. Тому було вирішено очистити від них землю — викоренити бур'яни. — Кароліна Ґживановіч

Трагедія українців Закерзоння (Акція «Вісла» на сторінках журналу «Лемківщина»)

Трагедія українців Закерзоння (Акція «Вісла» на сторінках журналу «Лемківщина»)У статті досліджено проблему висвітлення акції «Вісла» на сторінках журналу «Лемківщина». З’ясовано, що цій темі було присвячено найбільшу кількість різнопланових матеріалів (наукові розвідки, публіцистичні виступи, художні твори). Підсумовано, що журнал став літописом трагедії лемківського світу, виконуючи функцію плекання історичної пам’яті та застереження елітам Східної Європи уникати трагічних помилок минулого.

Русинська спільнота міжвоєнної Польщі у висвітленні «Нашого Лемка»

Русинська спільнота міжвоєнної Польщі у висвітленні  «Нашого Лемка»У статті досліджено становище русинів у міжвоєнній Польщі за матеріалами газети «Наш лемко». З’ясовано найбільш складні проблеми, що поставали перед лемками в 1920 – 1930-х рр. Підсумовано, що газета стала визначним явищем русинської періодики, котре в складних умовах міжвоєнного часу зуміло об’єднати лемків ідеями збереження власної культурної ідентичності та плекання загальнонаціональної єдності.

Акція "Вісла" в інформаційній діяльності американських лемків: дипломатичний аспект

Акція "Вісла"  в інформаційній діяльності американських лемків: дипломатичний аспект
Стаття присвячена дослідженню діяльності представників лемківської діаспори в США та Канаді з інформування громадськості західних держав про геноцидний характер акції "Вісла". Досліджено дипломатичний вимір цієї роботи, що полягав у пікетуванні дипломатичних представництв країн-організаторів масового вигнання лемків з рідних земель. У підсумку вказано на важливість цих заходів для привернення загальної уваги до трагедії українців Закерзоння.

Пpo еміґрацію Лемків до Америки.

Еміґрація до Америки — се річ, котра стоїть в теперішних часах на порядку дневнім. О нїй найбільше думають наші селяне, але она зацїкавлює кождого чоловіка, котрого обходить доля народу, а вкінци і самі власти мають богато дїла по канцеляріях з причини оживленого руху еміґраційного. .

Учитель царя Миколи, Пушкіна – Лемко з Бескидів

Учитель царя Миколи, Пушкіна – Лемко з Бескидів
Перший ректор Петербурзького університету; перший економіст у Росії, який запровадив засади панування вільного капіталу, увів у російську науку термін «політична економія» – українець Михайло Балудянський.