Поки що воно звучало на презентації антології “До тебе, світе...”
Презентації книги “До тебе, світе” вже відбулися у Києві, де вона вийшла в Українському центрі духовної культури, і Луцьку, адже з Волинню багатьох авторів її пов’язують життєві й творчі стосунки. Та, звісно, не могли обійтися без такої презентації в обласному центрі того краю, про який промовисто говорить підзаголовок антології: “Українська література Берестейщини”.
Як виявилося, ця гілка української літератури доволі міцна. Під час презентації, що відбулася в актовому залі Брестської музичної школи №2, з вуст ведучої викладача українського відділення Брестського педагогічного університету імені О.Пушкіна Наталії Колодюк пролунала емоційна, зворушливо-лірична розповідь про кожного з авторів. Від класика української літератури Олекси Стороженка, котрий жив на хуторі під Берестям, де й похований, класика літератури білоруської Вінцента Дуніна-Марцинкевича, який свою “Пинську шляхту” написав українською, до тих, хто нині пише рідною українською, що теж не заохочується у сучасній лукашенківській Білорусі — Валентина Вейнера-Габуди, Світлани Китаєвської, Олени Гнатюк і зовсім молодих — брата і сестри Андрія Динька і Наталки Бабиної, Оксани Копак, Ольги Шачаніної.
А видавець книги голова Брестського обласного громадського об’єднання “Просвіта” імені Тараса Шевченка Михайло Петрукович справедливо відзначив тих, хто розшукував, готував матеріали цієї унікальної антології, віднаходив маловідомі, а то й зовсім невідомі читацькому загалу імена тих, хто українським словом доводив, що Берестейщина таки українська земля, що вогонь рідної мови, літератури тут ще не згас. Це справжні ентузіасти студенти Ірина Галь з міста Кобрина, Ірина Абрамчук з Бреста, викладач-філолог Брестського держуніверситету Людмила Хілько, викладач музичної школи № 2 Алла Осипова (вони ж здійснили комп’ютерний набір, верстку і коректуру текстів), науковці Олександр Ільїн, Петро Климчук, укладач і редактор збірки Антон Цвид, який родом з волинського села Світязь. Це завдяки їм самобутньо заговорили до читача 60 авторів з Берестейщини. Ну, а вихід книги став можливим, що відзначалося, як приклад конкретної допомоги українцям за межами сучасної України, завдяки фінансовій підтримці Державного комітету України у справах національностей та міграції.
На презентації у Бресті звучали українські народні і сучасні ліричні пісні у виконанні місцевих українських творчих колективів. Читали свої твори Степан Давидюк, Світлана Китаєвська, Валентин Вейнер-Габуда, Ольга Шачаніна та інші.
Привітали українців Берестейщини із святом їхніх душ, яким і став вихід антології, Генеральний консул України у Бресті Михайло Колядин, радник Посла України в Республіці Білорусь Валерій Козловський, який передав вітання пана Посла Петра Шаповала. Гість з Києва — прес-секретар Української Всесвітньої координаційної ради Євген Булавко — передав теплі слова від голови УВКР Михайла Гориня, а ще вручив Почесні грамоти цієї ради Михайлу Петруковичу (йому цього дня виповнилося якраз 55 років), активістам берестейської “Просвіти” — композитору і поету Арсену Тетеруку, Володимиру Хорсюку (він напередодні відсвяткував 75-річчя), поету-ветерану Миколі Теличку.
Михайла Миколайовича, визнаного лідера берестейських просвітян, привітали і члени делегації з Волині — начальник відділу у справах національностей та міграції облдержадміністрації Олександр Кравчук, директор Полісько-Волинського народознавчого центру, професор ВДУ імені Лесі Українки Віктор Давидюк, керівник хору “Посвіт” із Луцька, заслужений працівник культури України Ростислав Кушнірук, автор цих рядків, який представляв давнього і доброго друга берестейських українців — газету “Волинь”. Гроно пісень волинських і берестейських авторів виконало тріо з Луцька “Вишиванка” у складі Ольги Калашевої, Софії Бохотниці і Надії Падалко.
Під час презентації і після неї вдалося поспілкуватися з кількома представниками української громади Берестейщини. Віра Мурашкевич, вдова поета Володимира Мурашкевича родом із села Залісоччя Ківерцівського району Волині, ветерана війни з фашистами, який визволяв Європу, репресованого 1949 року за зв’язки з УПА. Володимир Степанович, проживаючи після ГУЛАГу в Кобрині на батьківщині дружини, з якою познайомився в ув’язненні, так і не дочекався видання зверстаної на комп’ютері своєї збірки з щемливо-болісною назвою “Помолися вслід нам, Україно”. Онлайн казино на деньги
Микола Теличко, який визволяв від фашистів і Україну, і Білорусь, щойно видав свою сьому збірку. На жаль, російською, як і попередню, хоч має чимало українських поезій.
Приємною несподіванкою для мене особисто стало знайомство з творчістю землячки, родом з мого рідного села Згорани, Ольги Шачаніної. Її батьки Микола Федорович і Антоніна Андронівна колись були моїми вчителями. Ольга, сама тепер педагог, згадує, з яким жалем наприкінці 80-их підлітком покидала рідні Згорани, коли батьки переїжджали в село Чорнавчиці під Брестом.
І останній штрих до свята у Бресті. Очікували, що на презентацію прибудуть і виступлять представники обласної і міської влади. Не прибули і не виступили. А на неофіційній частині більшість берестейських українців, особливо молодших, спілкувалася тією ж російською, адже українську вивчають факультативно лише в кількох школах області.



Володимир ЛИС.
Джерело: http://volyn.com.ua/index.php?rub=11&article=0&arch=185