Відходять за обрії Друзі ...


Відходять за обрії Друзі,
Не можна змиритися звісно.
Відходять в туманах ілюзій,
Для нас залишаючи пісню.
Куди Ви, куди Ви так рано?
Ще серце горіло в роботі,
Відходять близькі і жаданні,
Щоб ми залишились самотні.


Відходять за обрії Друзі ...

В ошатній залі «Лемківсько-бойківського музею світлиці імені Юрія Марканича» в Народному домі смт Брошнів-Осада Рожнятівського р-ну Івано-Франківської області 13 липня 2013 році, рамках проведення VІІ Прикарпатського фольклорно-етнографічного фестивалю лемківської культури «Поклик мого серця», відбувся Вечір Пам’яті, приурочений до роковини трагічної смерті Юрія Марканича (некролог Непоправна втрата для лемків України ).

Відходять за обрії Друзі ...

З вступним словом виступив голова Оргкомітету фестивалю Володимир Борович.

Відходять за обрії Друзі ...


Захід розпочався панахидою за жертвами депортації лемків-русинів та західних бойків з території Польщі на Україну в 1944-1951 рр., котру провів декан калуський о. мітрат Михаїл Бігун.

Відходять за обрії Друзі ...

Тема людської пам’яті, тема збереження нащадками народних традицій та звичаїв звучала у виступі директора Брошнівського Народного дому Любові Ваків.

Відходять за обрії Друзі ...

Яскраво і змістовно проілюстрували тему заходу своїми виступами (поезією та піснею «Як нас виганяли...») учасники місцевого лемківського фольклорного колективу.

Відходять за обрії Друзі ...

Як завжди, пізнавально-інформаційним був виступ як своєрідний екскурс в історію Лемківщини голови Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Степана Криницького.

Відходять за обрії Друзі ...

Шанувальникам лемківської культури та завсідникам лемківських імпрез в Україні важко уявити серйозний лемківський захід без титульних виконавців та популяризаторів лемківської пісні в Україні Валентини та Ярослава Теплих (дуету «Червоне та Чорне»). Ярослав Васильович звернувся до присутніх зі словами пам’яті про друга і побратима, з котрим пройшли лемківскими стежками, проїхали лемківскими дорогами, поставили не один Хрест Пам’яті депортованим на території Польщі, провели десятки лемківським імпрез, Юрія Павловича Марканича. Пролунала також пісня, котра в свій час лунала на багатьох пропам ‘ятних акціях у виконанні дуету «Червоне та Чорне» - «Помолимося за батьків своїх» С. Павліашвілі в українському перекладі Ярослава Теплого.

Відходять за обрії Друзі ...

Сльози скорботи, сльози печалі викликав меморіальний відеоролик Тараса Лесика «Ти завжди з нами», присвячений світлій пам’яті Юрій Марканича.


На вечір так само завітала титульна виконавиця лемківської пісні Ганна Чеберенчик (Аничка), котра зараз проживає в США. Як і дует «Червоне та Чорне», вона приймала участь не в одній імпрезі, яку організовував Юрій Марканич. В пам’ять про нього вона заспівала пісню «Ой, верше, мій верше».

Відходять за обрії Друзі ...

Теплі і душевні як слова, так і пісні, звучали з уст пароха церкви «Серця Ісуса і Серця Марії» м. Долини о. Вітольда Левицького – радника Архієпископа і Митрополита Івано-Франківської Митрополії УГКЦ та учасників ансамблю «Діти Світла».

Відходять за обрії Друзі ...

Зі словами спогадів і скорботи виступили також колеги Юрія Марканича – Юрій Погляд, Мирослав Сліпко, а також Мирослава Шелест.

Відходять за обрії Друзі ...


Відходять за обрії Друзі ...

Завершенням вечор пам’яті, приуроченого роковині трагічної смерті Юрія Марканича став щемний до глибини душі і до болю в серці виступ членів родини Юрія Марканича : дружини Олександри, доньки Ольги та онучки Христинки, котра виконала на скрипочці одну з улюблених дідусевих мелодій «Ой, верше, мій верше».

Відходять за обрії Друзі ...

Відходять за обрії Друзі ...

Відходять за обрії Друзі ...

Учасники Вечора відвідали могилу на місцевому цвинтарі і віддали шану пам’яті провідному діячу лемківського руху в Україні, організатору та засновнику Прикарпатського фольклорно-етнографічного фестивалю лемківської культури Юрію Павловичу Марканичу.

Відходять за обрії Друзі ...

Озвіться!
Озвіться з того небокраю,
Де янголів світлий Едем!
Пробачте нам, Друзі,
Що вас вже не має,
А ми ще на світі живем.
І роси спадають,
Йдуть дощики хлібні
Й задума ляга до чола.
Господь Вас забрав,
Бо Ви небу потрібні,
Щоб там наша пісня жила!


Адміністрація Лемківського Порталу України

Посилання на джерело обов'язкове.

Нет комментариев.