Об’єднання лемків у Горлицях збагатило нас нещоденним виданням – збірником Українських народних пісень з Лемківщини, зібраних славним фольклористом Орестом Ґижею, уродженцем Висової, де виросли теж відомі народні співачки – Марія та Іванна (дочка) Макари.

Об’єднання лемків у Горлицях збагатило нас нещоденним виданням – збірником Українських народних пісень з Лемківщини, зібраних славним фольклористом Орестом Ґижею, уродженцем Висової, де виросли теж відомі народні співачки – Марія та Іванна (дочка) Макари, записані пісні від яких становлять основу збірника.
Так гарно склалося, що пісенник появився до 90 річниці від дня народження Ореста Ґижі, життєвий шлях якого, започаткований на Лемківщині, завів його на стоматологічні студії у Варшаву, де включився у діяльність української студентської громади. Тут познайомився з Оленою Телігою, Євгеном Маланюком, Олегом Кандибою (О. Ольжичем) та іншими українськими патріотами. Після закінчення студій, повернувся у рідну Висову, де відкрив стоматологічний кабінет. У 1945 р. був депортований в Україну і поселився у Бережанах на Тернопільщині, де працював стоматологом та надалі продовжував записувати народні пісні від лемків-переселенців.
Орест Ґижа помер 19 лютого 1990 р., однак записані ним пісні – незабутні. З його збірника Українські народні пісні з Лемківщини репертуар черпають лемківські ансамблі, хори, що організовуються в Україні, бо в піснях з Лемківщини знаходять свіжий струмінь духовного багатства найзахіднішої гілки українського народу.
Об’єднання лемків, яке фінансову підтримку отримало з Міністерства культури Польщі, спромоглося перевидати цей збірник (перший випуск з’явився у 1972 р.) з внесенням поповнень, хоч ще багато пісенних творів залишилося в архівах, чекаючи чергового перевидання.
Гортаючи 330-сторінкову книжку пісень (видання ОЛ, комп’ютерна вертска – «Тирса») під загальною редакцією Софії Грици, спостерігаємо, що книжкова структура спирається на жанрово-тематичному принципі. У межах кожної групи (обрядові пісні, пісні про кохання, балади, побутові та жартівливі) виділені тематичні підгрупи зі спорідненими сюжетами та мелодіями.
Лемківська пісня вирізняється серед загальноукраїнських оригінальністю, багатим колоритом, які винесено з пограниччя культур, де творився пісенний фольклор лемків. Однак депортації і переселення лемків з рідної землі знищили природне середовище розвитку лемківської пісні, а процеси глобалізації ще більше її нищитимуть. Зберегтися можуть на концертній естраді та в композиторській творчості. Тож завдяки нашій «Кичері», «Лемковині» (відроджується і зникає), співачці Юлії Дошні в середовищі ще побутує лемківська пісня в оригінальному варіанті. отборное видео для взрослых с худенькими русскими девушками прямо для тебя.
Збірка лемківських пісень виходить назустріч молодим, які в лемківській пісні шукатимуть своєї ідентичності. (нк)

* Лемківський співаник. Українські народні пісні з Лемківщини, зібрав Орест Ґижа, загальна редакція Софії Грици, Горлиці 1997-2002, 330 стор.

Наше слово № 45