Величний народ , величні й пісні… Знову і знову через пісню, через слово народу України як нагадування - в його національній складовій є унікальна частинка, проблеми, болі, інтереси котрої вже не один рік влада як та баба-шептуха зашіптує.
Об’єднання українців у Польщі (ОУП) закликає керівництво Польського публічного телебачення TVP відмінити рішення про закриття з серпня програми ТЕЛЕНОВИН українською мовою.
П Р О Г Р А М А виступів колективів на ХІ Всеукраїнському фестивалі лемківської культури "ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ" 1 - 2 серпня 2009 року, м. Монастириськ Тернопільська обл.
Українська народня пісня була вже не раз предметом наукової розвідки, аналізи її змісту, мелодійної досконалости, феноменальної простоти і доказом невмирущости людського генія, який її створив протягом століть. Численну бібліотеку книжок про українську народню пісню доповнила ще одна - у Словаччині.
Парламентська асамблея Організації по безпеці і співпраці в Європі (ОБСЄ) на 18-й щорічній сесії схвалила Вільнюську декларацію, що складається з 28 резолюцій. Декларацію підтримали 213 парламентаріїв з 320 що засідають в асамблеї.Прийнята резолюція повністю зрівняла ролі Радянського Союзу і нацистської Німеччини в розв'язуванні Другої світової війни. При цьому нацистські злочини були прирівняні до злочинів сталінізму. Зокрема, в резолюції наголошується, що радянський режим несе відповідальність нарівні з Німеччиною за розв'язування II світової війни, передає Associated Press.
Польсько-українська історія ХХ ст. має багато трагічних моментів, які вимагають взаємного осмислення та вшанування. Серед «тяжких питань», які стали предметом широких польсько-українських дискусій, можемо назвати передусім польсько-українські конфлікти на Волині (1943 р.) і операцію «Вісла». Нам випадає нагода згадати про трагічні події 1938 року, коли на Холмщині і Південному Підляшші відбулася спланована акція руйнування православних храмів. Варто про неї згадати також і через те, що ці події маловідомі широкому загалу українського суспільства.
Кожна з депортованих із Пряшівщини на Волинь мала свою долю, родину, свою маленьку батьківщину.«Псові б не побажала того пережити, що ми...», «Не хочу нарікати на Україну, але я була постійно голодна...», «Тримали нас там, як у кліщах, немов у концтаборі...», «Коли починаю це все згадувати, не можу заснути до ранку...»