Завітайте на Всеукраїнський фестиваль "Лемківська Писанка"

Запрошуємо до участі у IV Всеукраїнському фестивалі «ЛЕМКІВСЬКА ПИСАНКА», який відбудеться з 30 березня по 1 квітня 2012 року у Львові, в Дитячій школі народних мистецтв.

З любов'ю до України

Саме така назва виставки авторської ляльки Олени ЗАДОРОЖНОЇ (ГОЙНЯК), відкриття котрої відбудеться 25 березня 2012 року, о 14.00 год., в приміщенні Тернопільського обласного художнього музею.

Микола Мушинка. Відповідь на статтю Івана Бандурича, голови Русинської оброди в Бардієві.

Вже багато разів Іван Бандурич в різних засобах масової інформації обвинувачував мене в злочинах, яких я не допускався. В кожному „обвинуваченні” одне і те саме: Мушинка – головний українізатор русинів...

Лемківський календар 2012

У львівському видавництві "СПОЛОМ" побачили світ щорічний альманах "Лемківський календар 2012"
та дитячий щорічник "Лемчатко".

Лемківське Різдво

Підготовка до Різдвяних свят на Лемківщині починалася від Введення (4 грудня). З цього дня починає спочивати земля, яку не можна рухати аж до Благовіщення. Ще задовго до Різдва, із початком Пилипівки, починали готувати до свята ту світлицю, в якій відбувається Свята вечеря. На Лемківщині була традиція прикрашати вхідні двері “квітом”: коли у хаті народжувалася дитина, тоді домальовували гілочку із зіркою (хлопчик) чи листком барвінку (дівчинка), а коли хтось помирав – ставили хрестик. Посеред хати вішали павука зі соломи.

Дмитро Бортнянський - син лемка з Бортного

11 листопада 2011 року минуло 260 років від дня народження одного з найвидатніших українських композиторів Дмитра Бортнянського. Його творчість є предметом вивчення багатьох музикознавців. Натомість родовід композитора до останнього часу залишався малодослідженим. Стаття Ярослава БОДАКА містить нові маловідомі дані про родовід композитора.

Писані пацьорки на біленьку шию

«Африка!» — думаєш, дивлячись на давні знімки жінок із карпатських сіл. Горянки, очевидно, вважали, що краси не може бути забагато, і вдягали на голову та шию одразу по кілька кілограмів прикрас — намиста з монет, мушель і коралу, бісеру і склярусу. У кожному етнографічному регіоні Карпат побутував свій, відмінний від інших, звичай робити й носити оздоби.