Вечір пам'яті Ярослава Теплого "Свіча Любові"

Вечір пам'яті Ярослава Теплого "Свіча Любові"Шановні друзі! Запрошуємо до перегляду вечора пам'яті Знакової постаті України, вірного сина Лемківщини, Заслуженого артиста України Ярослава Теплого "Свіча Любові", котрий пройшов у Житомирському Домі української культури. Згадаймо добрим словом Голову Житомирської обласної організаціі ВУТ "Лемківщина",нашого соловейка, друга, порадника, нашого МАЕСТРО! Світла та вічна память славному Сину Лемківщини.

Відроджена спадщина або Лемківський медяник родини Теплих.

Відроджена спадщина або Лемківський медяник родини Теплих.
У книзі, на основі власного досвіду, польових досліджень, а також вітчизняної та зарубіжної літератури, зібрано матеріал про об’єкт нематеріальної культурної спадщини, виготовлення якого було втрачено і нині ревіталізовано, – лемківський медяник (пряник), етногастрономічний виріб, що випікали як обрядове печиво в ХVI-ХХ ст. мешканці Лемківщини та інших українських історико-етнічних земель Закерзоння. Розглянуто передумови та найімовірніший історичний період його виникнення, етимології, рецептури, прянощі, стадії технологічного процесу приготування, випікання та поширення на території Лемківщини та України.

ПЕРЕДНЄ СЛОВО до книги Ярослава Теплого «ЛЕМКІВСЬКИЙ МЕДЯНИК»

ПЕРЕДНЄ СЛОВО  до книги Ярослава Теплого «ЛЕМКІВСЬКИЙ МЕДЯНИК»
Нова книга невтомного лемківського діяча, яку читач тримає в руках, є черговим здобутком його наполегливих дослідницьких зацікавлень рідною культурою. Втім, якщо в «Українській Атлантиді» завданням Ярослава Теплого було якомога уважніше зібрати культурні скарби Лемківщини, то цього разу він поставив перед собою значно амбітніші цілі. Йдеться про те, що метою і завданнями цього етнокультурологічного дослідження є з’ясування обрядового значення призабутого феномену русинської хліборобської культури – лемківського медяника (пряника).

Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр.

Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр.Постанова Верховної Ради України "Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр." від 8 листопада 2018 року

Депортація лемків. Вірш Лесі Сидорович

Депортація — кара, що випала лемкам з небес.
Не змінити минуле. Ми прагнемо просто визнання,
Бо несила нести вже тих зболених спогадів хрест.

Від символічної Ватри – до дієвого гуртування лемків у Іспанії

В газеті «Наш Лемко» за 15 квітня 1935 р. подавалася одна замальовка під назвою «Судова справа», повязана з рослідуванням вбивства гайового грабських лісів. До слова, події відбувалися у селі Лосє, Новосандецього повіту, звідки походить моя бабця. Суть полягала в тому, що за підозрою в скоєнні цього злочину було арештовано лосянина Антона Мирну, який півроку очікував суду в ув’язнені. «Боронив з початку адвокат жид та жадав грошей від підсудного, а не приспішував головної розправи...

«ОКУПАЦІЯ» МАДРИДА… ЛЕМКАМИ. 27 травня 2018 року

Звичайно, що це - фейк. Адже такого, ясна річ, ні дотеперішня історична хронологія не знала, та й надалі такого, стовідсотково, не передбачається. А ось про творче «загарбання» іспанської столиці цим напрочуд цікавим, добродушним, талановитим народом після недільного проведення «Лемківської ватри» можна сміливо стверджувати. Та й не лише лемками, але й загалом українцями, яких напхалося в культурно-освітній центр «Дивосвіт», що в містечку Алькоркон поблизу Мадрида, немало.