Лемківщина. Кінець XIX - початок XX ст. » Національний Етнічний Портал

Лемківщина. Кінець XIX - початок XX ст.

ЛЕМКІВЩИНА. Кінець XIX - початок XX ст.

Житловий комплекс

Тепер с. Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області

Характерною ознакою житла лемків (етнографічної групи українського народу), як і бойків, було однорядне об'єднання під спільним чотирисхилим дахом житлового приміщення з усіма господарськими сіней ("боїща"), комори, стодоли ("пелевні"), хліва, стайні. Житлову частину в ряду забудови ставили переважно першою. Уздовж тильних стін під спуском даху також розміщували господарські прибудови.

У пропорційному співвідношенні основних частин лемківської довгої хижі домінував стрімкий чотирисхилий дах, укритий соломою. Для покриття даху, крім соломи, заможніші селяни використовували дерево або комбінували обидва матеріали: нижні ряди покривали деревом, а решту схилів соломою. Висота даху втричі, а то й більше перевищувала висоту стін. Завдяки високій стрісі довга хижа лемків сприймалась досить компактною, врівноваженою монументальною спорудою.

Своє: житло лемки оздоблювали не лише загальнопоширеним у Карпатах різьбленням, але й побілкою підсиненим вапном швів між вінцями зрубу, попередньо промазаних глиною.

Тільки у лемків поширився розпис відкритих зрубних стін та окремих архітектурних деталей споруди (одвірків, дверей, воріт) білого або зеленкувато-жовтою глиною. Композиція та орнаментальні сюжети лінійно-графічного лемківського розпису відзначалися досконалістю і свідчили про художнє декоративно-образне відчуття краси.

На тлі мережано прикрашеного розписом зрубу житла вирізнявся традиційний лемківський одяг, в якому переважали білий та синій кольори, фактура дрібних складок, оздоблення фартухів та спідниць кольоровими стрічками.

Інтер'єр житла

Тепер с. Кострина Великоберезнянського району Закарпатської області

Розподіл та розташування основних частин інтер'єру житлового приміщення ("хижі") лемківського житла традиційні. Вариста піч завжди розміщувалась у кутку між сінешною та тильною стінами хати біля вхідних дверей. Уздовж тильної стіни ставили ліжко, а попід вікнами короткої бокової ("причілкової") стіни - лаву і перед нею стіл.

Разом з тим інтер'єр лемківського житла вирізнявся передусім напрямком отвору ("челюстей") печі, де топили, куди саджали горщики для приготування їжі та випікали хліб. Тільки у лемків отвір печі орієнтували не на чільну, як це було в українській традиції, а на причілкову стіну. Таке розміщення отвору печі зумовило ряд специфічних особливостей інтер'єру житла. Ліжко хоча й розміщувалось на традиційному місці при тильній стіні, але вже на деякій відстані від печі, не впритул до неї. Вільна робоча площа перед піччю освітлювалася з вікна ("облака"), яке обладнували у тильній стіні хижі. Специфічно видовженої форми набув також і підвісний над припічком перед "челюстями" печі комин ("цівка"). dubaimodels24.com

Найпочеснішим у лемківській хижі було місце біля столу ("стулу"), який покривався скатертиною ("обрусом"), До коротких боків столу приставляли переносні невеликі лавочки.

У горішній частині причілкової стіни, що мала два вікна, розміщували образи ("боги"), яскраво-декоративні, писані синьо-червоним пишним рослинним орнаментом по білому тлу тарелі та народні картини. Гармонійно поєднувались білий і синій кольори традиційного святкового лемківського одягу із стриманим кольоровим декором інтер'єру житла.

2 345
0

Релевантні статті

Нет комментариев.

Історія 206 Вісла 46 Культура 181 Етноси 241 Лемківщина 162 Надсяння 80 Холмщина 29 Підляшшя 25 Пряшівщина 23 Берестейщина 9 Етнокультурні регіони 86 Гуцульщина 12 Бойківщина 31 Буковина 3 Закарпаття 18 Автори 5 Публіцистика 48 Анонси 96