Бойківщина. Кінець XIX - початок XX ст.










Бойківщина



гуцульскька хата


БОЙКІВЩИНА. Кінець XIX - початок XX ст.

Житловий комплекс, с. Верхні Ворота, тепер Половецького району Закарпатської області
Характерною особливістю житла бойків (етнографічної групи українського народу), як і лемків, було об'єднання під спільним чотирисхилим дахом житлового приміщення з рядом господарських - сіньми, коморою, стайнею, стодолою, шопою. На відміну від лемківської довгої хижі, житлова частина у бойків займала у забудові не крайнє, а середнє положення, мала два або три вікна у передній "фронтовій" стіні споруди, уздовж тильних та бокових стін під спуском даху обладнували господарські прибудови.
Стрімкий чотирисхилий солом'яний дах, висота якого більше ніж утричі перевищувала висоту стін, пропорційно врівноважувався витягнутим уздовж чільним фасадом. Горизонтальному ритму гребеня стрімкого даху вторували горизонтальні вінці ("обаполи") зрубної стіни та лінія піднятої над землею підлоги відкритої галереї ("міст", "лавочки", "передвікна", "пристінки").
Архітектура народного житла бойків - верховинців була майже позбавлена декоративних прикрас, які були властиві оздобам гуцульської хати, відзначалась простотою та лаконічністю форм.

Кольорове врівноваженим був традиційний одяг бойків, у якому майже до початку XX ст. зберігся ряд архаїчних елементів, такі, зокрема, як довго ворсова вовняна накидка ("гуня") або платоподібний головний убір заміжніх жінок - "намітка".

Нет комментариев.