---

У цьому році не лише український народ, але й народи всього світу відзначають 200-річницю ювілею геніального українського поета Тараса Шевченка.

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч, людина універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Ця людина прожила надзвичайно важке, повне випробувань життя. Народився Шевченко в родині простого кріпака, у невеличкому селі в Черкаській області. В одинадцять років він залишився сиротою: спочатку від тяжкої праці померла матір, а через два роки — батько. Потім Тарас Григорович прислужував пану Енгельгардту. Разом із ним молодий поет переїхав до Петербургу. Пан помітив неймовірні здібності юнака та віддав його на навчання до живописця Василя Ширяєва, адже в той час було «модно» мати власного художника. У цей же час проявляється поетичний талант митця: він пише свої перші вірші. Випадково Шевченко знайомиться з Іваном Сошенком, а пізніше з Карлом Брюлловим та Василем Жуковським. Вони спільними зусиллями викупають юнака з кріпацтва. Після викупу він навчається в Академії мистецтв у Петербурзі. Але душа та серце поета на віки віддані Україні, він безперестанку думає про повернення на Батьківщину. Саме тому більшість його віршів присвячені саме Україні.

Після першої подорожі рідною країною, Шевченко був вражений та обурений поневоленням українського народу царською Росією. Митець сильно переймався долею нашого народу, в його творах почали з’являтися революційні заклики, а нові поезії мали чітко виражений антирежимний характер. Але лише пасивними закликами до боротьби із поневолювачами діяльність Тараса Григоровича не обмежилася. Він став активним членом Кирило-Мефодіївського братства — першої політичної організації на території України. Т. Шевченко вважав першочерговими завданнями організації одночасне національне й соціальне визволення українського народу. Його твори «Кавказ», «Сон», «Великий льох», «І мертвим, і живим...», «Заповіт» найрадикальніше відображали засади братства. Вони категорично заперечували самодержавство й закликали до негайного скасування кріпацтва. Але за доносом студента Петрова братство було викрито, а всіх його членів — заарештовано. Після слідства Шевченка було взято в солдати в Оренбурзький окремий корпус на 10 років. За особистим розпорядженням Миколи І за ним був установлений суворий нагляд із забороною писати й малювати. Але навіть це не зупинило пристрасне бажання митця творити. За ґратами він знаходив способи продовжувати творити, таємно, переховуючись від жандармів Шевченко писав вірші, основною темою яких знов-таки була Українська держава, доля українського народу. Тільки по смерті Миколи І завдяки клопотанням друзів Шевченка звільнили із заслання. Постійно проживати на батьківщині йому заборонили й змусили виїхати в Петербург. Тяжке десятирічне заслання, хвороби спричинили передчасну смерть поета.

Шевченкове слово запалювало серця українців. Завдяки його творчості українська література вийшла на широкий інтернаціональний шлях історичного поступу і вивела із забуття всю націю. Його вірші – геніальні. Поетичним талантом Шевченка й досі захоплюються у всьому світі. Проте значення віршів поета — не тільки в їх мовній чи літературній майстерності. Адже ніколи раніше з такою силою та переконанням не лунав заклик до власного народу скинути чужоземне ярмо і здобути волю. Пристрасна поезія Шевченка не обмежувалась оплакуванням героїчного минулого, а будила національні почуття. Великою заслугою поета було те, що його творчість сприяла згуртуванню українського народу. Ненависть митця до соціальної несправедливості та вболівання за волю і гідність простої людини виводилася з його селянського походження, але своїм інтелектуальним зростанням він завдячував впливам українського дворянства. Кожна з верств українського суспільства знаходила в його поезії відображення своїх інтересів. Відтак Шевченків ідеал національного й соціального визволення ґрунтувався не на ненависті й протистоянні, а на одвічних загальнолюдських цінностях добра, справедливості, милосердя. Йому належить визначення національної ідеї, зміст якої актуальний і нині: одночасне національне та соціальне визволення українського народу.

Геніальна творчість Шевченка та його мученицьке життя зробили поета одним із найпотужніших символів українського національного руху.

При цій нагоді хочеться розповісти про те, як слава про великого сина українського народу проникла у найбільш віддалені закутки Західних Карпат – на Лемківщину. Лемківські селяни завжди скеровували свої погляди і надії погляди і надії на Схід, в Україну, тому творчість Т. Шевченка була для них близька і дорога.

Головним популяризатором творчості Т. Шевченка на Лемківщині були товариства і читальні «Просвіти». Перше таке товариство створено у 1892 році в с. Одреховій. Від того часу Шевченківські березневі дні відзначалися в селах Одреховій, Костарівцях, Улючі, Вороблику та інших. Найвидатнішими діячами «Просвіти» на Лемківщині були В. Яворський, П. Липинський, М. Секунда, О. Левицький, О. Мілянич і ряд інших.

Заслужене, всенародне визнання здобула творчість Т. Шевченка серед лемків після Другої світової війни. Образ геніального співця України та персонажі його творів є постійним джерелом натхнення лемківських митців. Кожний митець – виходець з Лемківщини, чи то професіонал, чи народний різьбяр - вніс посильну дань для увіковічення пам’яті поета. Прекрасний образ Т. Шевченка, а також ряд персонажів його творів створив народний художник України професор Еммануїл Мисько, народжений 21 травня 1929 р. с. Нижні Устрики Ліського повіту. Працював у галузі станкової, монументальної та меморіальної скульптури. В його творчому доробку – портрети і зображення заслужених сучасників, визначних людей минулого, творців науки і культури. У 1972 р художнику присуджено Державну премію України ім.. Тараса Шевченка. Заслужений діяч мистецтв України Василь Одрехівський народжений 18 лютого 1921 р в селі Вілька Сяніцького повіту, Лемківщина є майстром тематичної скульптури, портретів з дерева. Разом з сином Володимиром народженим 14 травня 1955 року в м. Львові скульптором мистецтвознавцем. Педагогом, професором скульптури Львівської Академії Мистецтв, заслуженим діячем мистецтв України є авторами кількох пам’ятників Т. Шевченкові. Авторами ряду творів, присвячених Т. Шевченкові є митці Лука Біганич, Іван Мердак, брати Мирон та Юрій Амбіцькі.

Лука Біганич відомий в ділянці скульптури. Народився в с. Волосате, Ліського повіту. Ставши зрілим майстром скульптури Лука Біганич створює, переважно, жіночі портрети. До 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка Біганич створив прекрасну композицію "Нічого кращого немає, як тая мати молода...".

Іван Мердак народжений 2 лютого 1935 в селі Райське Ліського повіту, Лемківщина – український скульптор з Лемківщини. У групі найвідоміших творів є портрети історичних постатей: «Ярослав Мудрий» і ін., народних героїв: «Захар Беркут» і ін., класиків української літератури: «Тарас Шевченко» і ін.. Скульптор володів глибоким чуттям матеріалу та великою художньою майстерністю, знайшов свій почерк, застосовуючи різні технічні прийоми обробки дерева, використовуючи його природні особливості, вибагливий рисунок ліній.

Амбіцькі брати Мирон та Юрій. Мирон народився 18 листопада 1928, а Юрій -13 січня 1927р. Брати народжені в с. Прусик біля Сянока, Лемківщина. Українські скульптори, різьбярі на дереві, члени Спілки художників України. Художні таланти братів формувалися під впливом народного лемківського мистецтва, зокрема традиції різьби на дереві на Лемківщині, яка має глибокі корені. Характерна риса творів – надання людським постатям і тваринам різного вираження руху, динамічності, неспокою, що робить їх життєвими, енергійними.

Ропецький Володимир народився 11 листопада 1953 р. в с. Маринопіль Галицького р-ну Івано-Франківської обл. – екс-голова Світової федерації українських лемківських об’єднань (СФУЛО), скульптор автор пам’ятників Т. Шевченку у містах Зборові, Чорткові, Самборі в селах Сновичах, с. Бучалах, с. Святкова Велика (Лемківщина).

З особливим ентузіазмом до творчості Т. Шевченка віднеслися лемківські народні різьбярі по дереву.

Батюк Степан народився 20 грудня 1891 р в с. Стоянів на Лемківщині – відомий педагог і освітній діяч на Лемківщині, майстер різьблення по дереву, автор барельєфів і горельєфів «Каменярі», «Тарас Бульба», «Шевченко в засланні», які неодноразово експонувалися на республіканських і обласних виставках.

Фіголь Антон народився 27 листопада 1919 р м. Криниця (Західної Лемківщини) – народний різьбяр по дереву. Член спілки художників. Добре володів технікою круглої різьби і барельєфу. До 100- ліття з дня смерті Т. Шевченка (1961) створив скульптури «Катерина», «Кобзар», а до 150-ліття народження Шевченка (1964) твір «Зустріч Шевченка з Сошенком у Літньому саду», портрет Кобзаря. Твори А. Фіголя експонувалися на численних художніх виставках і закуплені Міністерством культури для різних музеїв України.

Шалайда Василь народився 21 березня 1922 р в с. Балутянка Сяніцького повіту, Лемківщина – лемківський народний різьбяр. В. Шалайда спеціалізувався в ділянці традиційної лемківської народної плоскої різьби. Свої вироби творив у вигляді різноманітних переплетень стилізованих листків дуба, явора, клена, винограду, а також польових квітів, троянд та плодів винограду («Квіти Т. Шевченкові»). Багато творчих успіхів принесло В. Шалайді засвоєння техніки скульптурного портрета. Його «Тарас Шевченко» (1964), «Леся України» - це високохудожні твори, виконані на рівні скульптора - професіонала. Митець цікавився також монументально-декоративною різьбою.

Бенч Василь народився 15 жовтня 1922 р в с. Вілька Сяноцького повіту, Лемківщина – народний різьбяр по дереву. Змалку різьбив фігурки гірських орлів, навчаючись цього мистецтва у досвідченого різьбяра Михайла Орисика. У 1945 р. виселений в Україну. Основні твори – скульптури малих форм «Мати доню колисала» (1947), «Катерина» (1964) і ін..

Долинський Микола народився 1938р., с. Балутянка Сяніцького повіту, Лемківщина, Бережани – лемківський народний різьбяр. Спочатку вирізьблював сувенірні лемківські хатини. Його улюбленою ділянкою була кругла різьба. Збагатили мистецтво твори М. Долинського, які експонувалися на загальноукраїнській виставці, присвяченій 100-річчю від дня смерті Т. Шевченка («Наука в дяка», 1961) та на ювілейній художній виставці (Київ, 1964), присвяченій 150-річчю від дня народження Т. Шевченка («В бур’янах”).

Кищак Степан народився 12 січня 1928 р в с. Балутянка, Сяніцького повіту, Лемківщина – педагог, народний різьбяр. Значних успіхів добився на ниві народного різьблення. Цієї майстерності навчився від батька – провідного різьбяра в Балутянці. Створив важливий твір «Малий Шевченко з чумаками» (1964).

Кілька творів вийшло з-під доліт братів Андрія та Степана Орисиків родом з с. Вілька Сяноцького повіту Лемківщина – майстри художнього різьблення по дереву. Мистецтва різьбити навчилися від батька митця Михайла Орисика (1885-1946). Автори вдалих композицій до творів Т. Шевченка, це твори тематичної круглої різьби («Катерина, «На панщині», «Козаки в турецькій неволі», «Гине шляхта», «Повернення Марка», «Малий Тарас»).

Але чи не найбільшу кількість глибоко художніх образів Шевченка і персонажів його творів створив народний лемківський різьбяр Андрій Сухорський народжений 21 серпня 1929 р. с. Вільки Сяніцького повіту, Лемківщина. Уже у 1951 році вирізьбив образ малого Шевченка з поеми «Мені тринадцятий минало». У 1958-1964рр створив «Наймичку», «Малого Тараса», «Гайдамаків», «Ой три шляхи широкії», «Перебендю». До 170-річного ювілею Т. Шевченка (1984) створив кілька скульптурних портретів Шевченка, два варіанти «Кобзаря» та інші роботи з персонажами творів поета. Разом з синами Андрієм (народженим 2 серпня 1960, Львів), Володимиром (народжений 8 серпня, 1957р, Львів) – теж талановитими різьбярами – створив цілу галерею портретів Т. Шевченка, образів персонажів його творів. до 175–річчя народження поета (1989). Заслужене визнання митцю принесли його твори з лемківської тематики. Сини А. Сухорського – Андрій і Володимир створили пам’ятник Шевченкові у Львові.

Важливу роль у вивчені творчості поета також відігравали і суспільні діячі, письменники, вчені філологи, музикознавці, митці, педагоги-фольклористи, композитори, художники , живописці вихідці з Лемківщини, а саме:

Ференц Йосип, народжений 6 листопада 1901р в с. Висова Горлицького повіту, Лемківщина – суспільний діяч. Закінчивши початкову школу, вчився самотужки. Вивчив історію рідного краю, всесторонньо ознайомився з творчістю Т. Шевченка. Працював у читальні «Просвіта», сприяючи єднанню інтересів усіх лемків.

Чендей Іван, народжений 22 травня 1922 р. в с. Дубове – письменник, журналіст та громадський активіст один з найбільш продуктивних письменників Підкарпатської Русі післявоєнного періоду. Був серед перших претендентів на різні державні нагороди (нагороджений Державною премією ім.. Т. Шевченка, 1994.).

Щерба Галина народжена 29 квітня 1953 р. м. Львів – український економіст, соціолог, кандидат філософських наук, народилася в сім’ї лемка з с. Свіржова Руська. З 1990 р. – член Соціологічної асоціації України, голова Соціологічної комісії Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка у Львові. Автор понад 250 наукових та навчально-методичних праць та численних статей у вітчизняних і закордонних мас-медія. Її публікації присв’ячені етносоціологічним дослідженням Лемківщини.

Красовський Іван народжений 22 жовтня 1927 року в с. Дошно Сяніцького повіту, Лемківщина – історик, лемкознавець, член Наукового Товариства ім.. Тараса Шевченка. Працює науковцем, повністю віддавався справі вивчення і популяризації історії та культури лемків, був автором багатьох статей на лемківську тематику. Автор і упорядник першого в Україні «Лемківського народного календаря» в Львові. Багато праць присвятив дослідженню творчості Т. Шевченка.

Шафарик Павел народжений 13 травня 1795 с. Кобелярове, Словаччина – чеський і словацький вчений, філолог, славіст. Відомий як збирач пісень словаків та інших слов’янських народів, в тому й закарпатських лемків. Ще за життя Шафарик був широковідомий як великий авторитет з питань слов’янознавства, основоположник багатьох його галузей. Він мав широкі зв’язки з ученими різних країн. Виявом глибокої пошани до Шафарика була присвята йому Т. Шевченком поеми «Єретик».

Юрчишин Володимир народжений 27 липня 1935р с. Дахнів, Лемківщина – графік, член Спілки художників України. В. Юрчишин оформив видання творів Т. Шевченка. Цінується макет, художнє оформлення та впорядкування ілюстративного матеріалу двотомного видання «Вибраних поезій» Т. Шевченка та багато інших його робіт.

Бенч Ольга народилася 14 березня 1955 р в с. Гутисько Бережанського р-ну на Тернопільщині – музикознавець, кандидат мистецтвознавства, професор, Заслужений діяч мистецтв України. Походить з родини переселенців з Лемківщини, виконувала пісні, присвячених творчості Т. Шевченка.

Цуприк Мирослав народився 1947 р в с. Нагірне Симбірського району, Лемківщина – музикант, бандурист. Працює солістом Державної капели бандуристів України, виконавець Шевченківських пісень.

Блажейовський Дмитро народився 21 серпня 1910р в с. Вислік Великий Сяніцького повіту, Лемківщина – священик, учений – богослов, митець і організатор культурного і громадського життя. Займався науковою працею в ділянці історії Церкви, а також мистецтвом вишивки ікон і картин світської тематики. Його мистецькі твори зберігаються в багатьох музеях світу, експонувалися на різних виставках. Цікаві за манерою виконання портрети Т. Шевченка та інших. У 1993 р. Дмитро Блажейовський прийнятий Почесним членом Товариства «Лемківщина» в Україні. Сайты с азартными развлечениями подвергаются различным ограничениям со стороны некоторых государств. Заведения оградить пользователей от подобных вмешательств. Именно для этого существует зеркало казино Пин Ап, с помощью которого можно получить доступ к собственной учетной записи, вывести выигрыш, пополнить счет или просто поиграть на качественных современных слотах. Найти официальное зеркало онлайн казино пін ап можно различными способами: подписаться на почтовую рассылку от администрации заведения; посетить форум игроков; следить за официальными страничками казино в социальных сетях и так далее

Бурдяк Марія народжена 29 листопада 1931 р в с. Устя Руське Горлицького повіту, Лемківщина - фольклорист, педагог, громадський діяч. Захоплюється збиранням фольклору, зокрема пісень, легенд, керує дитячим фольклорним ансамблем.

Вербицький Михайло народжений 4 березня 1815р. с. Улюч Сяніцького повіту, Лемківщина – священик, український композитор, хоровий диригент, автор мелодії державного гімну України. Протягом усього життя гармонійно єднав церковну службу з творчою працею. Невід’ємною частиною його життя була музика. Талановитий композитор, співак і диригент хору, прикрасний гітарист та автор підручника з теорії музики. М. Вербицький писав хорові, вокальні, інструментальні твори. Серед його творів для чоловічого і мішаного складу є «Заповіт» на слова Т. Шевченка.

Винницька Ірина, народжена 15 квітня 1936 р.,с. Кінське на Сяніччині, Лемківщина – художник тканин, член Спілки художників України. Серед її творів – декоративні тканини, килими та ін.., гобелен «Думи», верети, доріжки, серветки.

Гермак Роман, народжений 19 серпня 1943р в с. Бреликів на Короснянщині, Лемківщина – художник – графік, член спілки художників України. Творить у жанрах плаката, книжкової графіки (ілюстрації до творів Т. Шевченка), декоративно-ужиткового мистецтва. Займається також монументальним живописом та оформленням інтер’єрів.

Дуда Ігор, народжений 10 березня 1940 р., в с. Ганчова Горлицького повіту, Лемківщина – мистецтвознавець, журналіст, популяризатор культури. Автор понад 100 науково-популярних праць з питань живопису, скульптури, графіки, прикладного мистецтва і архітектури. Основне місце займають статті про життя і творчість класиків світового та українського мистецтва серед яких творчість Т. Шевченка. Також під його керівництвом організовуються художні виставки до Тарасових днів в художньому музеї в Тернополі, де він є директором.

Тиханський Михайло Іванович, народжений в 1950 р., в м. Монастириську – народний художник. Виходець з сім’ї лемка родом з с. Мілик. Багато картин присвятив висвітленню творчості Шевченка.

Адам’як Павло, народжений в 1940 р., в с. Ганчова, Лемківщина - художник, створив картини присвячені творчості Т. Шевченка.

Гапак Степан, народжений 16 жовтня 1921 р., в с. Пінковці Михайлівського округу, Словаччина – живописець, мистецтвознавець, педагог і громадський діяч. Зі скульптурної тематики створив рельєф до пам’ятника О. Павловичу в Свиднику (1969), портрет Т. Шевченка (1970). Автор численних публікацій про українське, словацьке та чеське образотворче мистецтво та їх взаємозв’язки.

Крайцар Ілько, народжений 20 липня 1900 року, в с. Шида Югославія – юрист громадський діяч в Югославії. Автор численних праць з економіки, соціології, культури, що їх друкували в «Руських календарях». Серед яких є і праці, присвячені Т. Шевченку.

Майчик Іван, народжений 26 грудня 1927 р., в с. Одрехова Сяніцького повіту, Лемківщина – український композитор і диригент. Видав збірку хорових творів. Серед яких твори та романси на слова Т. Шевченка.

Багато є поетів які висвітлювали творчість відомого нами поета, художника Т. Шевченка. Це і Василь Хомик, Марія Тройчак, Володимир Барна.

Василь Хомик, народжений 23 травня 1933 р., в с. Мисцова Кроснянського повіту, Лемківщина – поет, фольклорист, драматург, член Спілки письменників України. Любов до рідної пісні, культури земляків, до історії лемків є постійним супутником у праці і житті.

Марія Тройчак, народжена 23 листопада 1950 р., в с. Магдалівка Підволочиського району – лікар фітотерапевт, поетеса з сім’ї лемка, авторка науково-практичних праць.

Володимир Барна, народжений 2 червня 1953 р., в с. Товсте Тернопільської області – поет, журналіст, член Спілок письменників та журналістів України, видатна постать у громадському житті. Багато віршів опублікував з лемківської тематики. Організатор різних літературних свят, ювілейних вечорів.

Бонковська Олександра, народжена 29 грудня 1958 року, в Львові – театральна актриса, народна артистка України, активна учасниця громадського і культурного життя. Дочка співачки з Лемківщини. Виступає у концертних програмах з народними лемківськими піснями, читає поезію Т. Шевченка, І. Франка і ін… обрана членом Ради Товариства «Лемківщини»

Варто також відмітити той факт, що ряд Шевченківських концертів з успіхом поставила народна хорова капела «Лемковина» (Львів). Гарну святкову програму реалізують також лемківські художні колективи Калуша, Борислава, Самбора, Львівщини, Тернопільщини, Івано - Франківщини. Серед лемківських колективів важливе місце займає хор «Яворина». Значну заслугу в заснуванні хору «Яворина» має Байса Андрій, який був старостою колективу, народжений 7 листопада 1937 року в с . Радоцина Горлицького повіту. Байса – член обласної організації товариства «Лемківщина» від її заснування. Активний учасник церковного хору у лемківській Церкві в Шевченківському гаї в Львові

Тарас Григорович Шевченко і сьогодні найвідоміший наш поет. Його "Кобзар" у кожній нашій хаті лежить на найпочеснішому місці, на столі - поруч із хлібом, а пісні його вишиті на рушниках. Ім’я Великого Кобзаря — безсмертне. Він віддав все своє життя гарячому відстоюванню прав українського народу, він щиро любив свою Батьківщину. Саме тому, навіть через двісті років після його смерті, кожен українець знає про неоціненний вклад митця у розвиток української мови, культури, у формування національної ідеї. Тарас Григорович Шевченко- живий та буде жити вічно у серцях українців.

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.

Геній українського народу, видатний поет Тарас Григорович Шевченко зробив неоціненний вклад у світову духовну і літературну скарбницю. Це був перший український поет, який сягнув такого рівня. Його довершена творчість й досі сіє зерна добра і світла, палахкотить незгасимим полум’ям проникливої мудрості і безкомпромісної справедливості.

Тарас Григорович Шевченко – це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях українців. А творчість великого Кобзаря – це недоторканна святиня, якою гордяться і дорожать усі наші співвітчизники. Ми, нащадки видатного поета, будемо завжди зігрівати у своїх душах той вогник безмежної любові до рідної Вітчизни, який своїми безсмертними творами запалив найвидатніший український поет Т. Г. Шевченко.