Помер видатний лемкознавець


24 лютого 2014 року, після важкої хвороби, на 87 році життя, перестало битися серце Івана Дмитровича КРАСОВСЬКОГО.

Помер видатний лемкознавець

КРАСОВСЬКИЙ Іван Дмитрович (Красівський. 22 жовтня 1927, с. Дошно Сяніцького повіту, тепер Республіка Польща) — історик, лемкознавець, етнограф, публіцист, член НТШ, член Спілки журналістів України (1962), громадський діяч.

Початкову освііту здобув у рідному селі та містечку Риманові. Навчався в Українській учительській семінарії в Криниці (1941—1944). У 1945 р. переселений в Україну. Закінчив культурно-освітній технікум у Теребовлі (1948). У 1952 р. закінчив Львівську юридичну школу, а в 1957 р. історичний факультет Львівського університету. Проблемою історії та культури лемків зайнявся ще студентом. У 1956 р. надрукував статтю «Лемки та їх походження», а темою дипломної роботи обрав «Визвольний рух на Лемківщині в ХVІІ ст.»

КРАСОВСЬКИЙ І.Д., працюючи науковцем у Львівському історичному музеї, згодом завідувачем наукового відділу музею-скансену, повністю присвятив себе вивченню і популяризації історії та культурних надбань лемків. Є автором понад 1000 статей з лемківської тематики, які друкувалися в тижневику «Наше слово» і «Українському календарі» (Варшава), журналах «Дукля», «Дружно вперед» (Словаччина), «Нова думка» (Югославія), «Народна творчість та етнографія» (Київ), «Дзвін» (Львів), «Лемківщина» (Нью-Йорк) та інших.

Вчителями і науковими консультантами Івана КРАСОВСЬКОГО були академік І. КРИП'ЯКЕВИЧ, член-кореспондент АН України К. ГУСЛИСТИЙ, професори Л. ПОХИЛЕВИЧ, Ю. РЕДЬКО, П. ЧУЧКА. Заслуговує уваги опрацювання І. Красовським півтори тисячі заміток з історії, культури, побуту, мистецтва, літератури лемків («Наше слово», 1977—1991). Цей цикл стане основою «Енциклопедичного словника Лемківщини».

Іван КРАСОВСЬКИЙ є автором історичної кіноповісті «Андрій Савка» («Дукля» 1—2, 1984), великої праці «Матеріальна культура лемків» («Лемківщина», т. 2. 1988), монографії «Прізвища галицьких лемків ХVІІІ ст.» (Львів, 1993). Окремими книжками вийшли також «Лемківщина у боротьбі за возз'єднання з Україною» (Нью-Джерсі, 1964), «Хто ми, лемки…» (у співавт. з Д. Солинком. Львів, 1991), «Тільки з рідним народом» (Львів, 1992), «До земляків за океан» (Львів, 1993), «Михайло Орисик — визначний різьбар Лемківщини» (Львів, 1995), «Лемківська церква святих Володимира і Ольги у Львові» (Львів, 1997). Він також є упорядником альбому «Лемківщина в творчості Василя Мадзеляна» (Львів, 1994), співавтором і упорядником «Лемківського календаря» на 1994—1999 роки.

Іван КРАСОВСЬКИЙ - учасник багатьох міжнародних і республіканських наукових конференцій, симпозіумів.
Був одним із засновників суспільно-культурного товариства «Лемківщина» (1988), Фундації дослідження Лемківщини у Львові (1991). Як музейний працівник зібрав численні пам'ятки культури лемків для музеїв України.

Працюючи в 1991—1996 рр. головою правління Фундації, очолив будівництво лемківської зони музею народної архітектури та побуту, а також будівництво Лемківської церкви і Музею історії та культури лемків на території лемківської зони скансену.
З його ініціативи Фундація підготувала і видала в 1991—1999 рр. двадцять книжок з лемківської тематики.


Іван КРАСОВСЬКИЙ та о.Анатолій ДУДА
презентують "Енциклопедичний словник Лемківщини"

Своєрідним підсумком історико-дослідницького краєзнавчого життя Івана КРАСОВСЬКОГО став довгоочікуваний вихід "Енциклопедичного словника Лемківщини" (в співавторстві з Іваном ЧЕЛАКОМ), котрий побачив світ у 2013 році у львівському видавництві "Астролябія".

Його життєвий та науковий шлях залишиться прикладом для наступних поколінь, а світла пам'ять буде завжди в серцях тих, хто його знав, шанував і любив ....

Адміністрація " Національного Етнічного Порталу Lemky.com "
Житомирська обласна організація ВУТ " Лемківщина "
Валентина та Ярослав ТЕПЛІ (Дует " Червоне та Чорне ")
Іван ЧЕЛАК
Віктор СОЛИНКО


Вівторок, 25 лютого 2014 р., о 18.00 - ПАНАХИДА,
Середа, 26 лютого 2014 р., о 13.00 - ПОХОРОН
Церква Різдва Святого Пророка Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана,
(Церква-каплиця при морзі), вул. Пекарська, 52

Нет комментариев.