Як Москва відкрила браму до пекла на Волині

Совєтські партизани нацькували німців на українську поліцію, на її місце прийшли поляки. Закрутилася спіраль вбивств. Російські агенти діяли відповідно до ретельно підготовленого плану

Чому "Вісла" не дорівнює Волині. Відкритий лист до Ґжеґожа Мотики

І злочини УПА щодо польського населення, і злочини АК щодо українського населення слід розглядати у взаємозв’язку, і оцінювати за єдиними стандартами

Забута трагедія Павлокоми

Однозначно не варто сьогодні роздмухувати якоїсь міжнаціональної ворожнечі. Тим більше ми маємо усвідомити як істину те, що Польща сьогодні є не ініціатором міжнародних скардалів з Україною на історичному поприщі, а скоріше кремлівським інструментом, що використовується в його геополітичних цілях. Сьогодні ми розглянемо одну із трагедій, яку до цього часу замовчували з метою примирення. Але мабуть неварто нічого забувати...

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.

Для ув’язнення політичних противників уряд Польської народної республіки використовував колишні нацистські "табори смерті". У 1944–1947 рр. в Польщі було утворено 1 255 концтаборів і 227 в’язниць, в яких утримували майже 200 тис. осіб [1]. Одним із таких таборів був концтабір у місті Явожно, який до 19 січня 1945 р. існував як філія нацистського концентраційного табору Аушвіц. У лютому цього ж року цей «табір праці» перейшов у підпорядкування відділення в'язниць і таборів воєводського відділу громадської безпеки в Кракові, яким спочатку керував поручик Якуб Хаммершмідт, а згодом – Якуб Халіцкі.

Правда за нами

Публікація Левка Лук'яненка з далекого 2003 року є актуальною і зараз, після відзначення 70 роковин Акції "Вісла" та напередодні 75 роковин депортації лемків-русинів та українського етнічного населення з прадавніх укранських історико-етнічничних земель на території Польщі в Україну в 1944 -1951 роках