Верешин 44-го. Трагедія однієї родини

У новому виданні «Волинь і Холмщина. 1938-1947. Польсько-українське протистояння та його відлуння», що побачило світ у Львові в Інституті українознавства у 2003 р., у розділі «Спомини» є коротенька згадка Ніни Климчук (Гурської) з Волині про сім’ю Остапишиних, яка загинула у Верешині на Грубешівщині під час нападу на село 20 березня 1944 р. За цією згадкою – прихована трагедія великої родини, що розкидана тепер на теренах від Гданська до Донецька.

Реоптація – феномен повернення

Дивне слово оптація, яким названо процес переселення південних лемків зі Словаччини на Волинь, походить від латинського optatio – бажання. В даному випадку означало воно бажання змінити громадянство. Процес обміну населенням між Чехословаччиною і Радянським Союзом, котрий відбувся у лютому-березні 1947 року, протікав у добровільному характері, на відміну від польсько-радянського відповідника – трансферу 1944-1946 років.

Оптанти: вигнанці зi Словаччини

Незнаною сторінкою історії залишається переселення в 1947 році 12 тисяч українців iз Чехословаччини на терени Волинської та Рівненської областей. Ще менше відомо про те, що від 60-х років велика частина оптантів — а власне під такою назвою ці 12 тисяч увійшли до історії — поверталися на свою малу батьківщину. У 1946 р., у розпал різного роду міграцій у Центрально-Східній Європі, влада Чехословаччини звернулася до Радянського Союзу з пропозицією...

Наша пам’ять всередині Польщі

Роман Кабачій: Якщо виходячи з назви створюваного в Україні ІНП, побачимо, що фактично копіюється назва польської установи, тільки додано „Український”. Як Ви думаєте, чи багато є шансів у тому, що український інститут буде настільки сильною, як польський, організацією, і по-друге, і чи є в цьому потреба?

Зустріч з Владикою

Інша справа, що в самій Європі з історії звикли поділяти цих носіїв на більш і менш правильних, шукати схизму. Називаючи представників східної традиції непримиренними ортодоксами, на Заході позбавляють цим самих себе на можливість діалогу й поєднання. Нерідко на користь стереотипів щодо “візантійців” висловлюються й самі проводирі окремих Церков.

Чи знаємо ми білорусів?

Какіє хорошиє бєлорусікі... Народ, який видається таким близьким, насправді далекий від нашого уявлення про ще меншого брата. Хоча він зменшується кількісно, як і ми (дехто каже, що замість декларованих десяти мільйонів у сусідній державі залишилося близько восьми), він іще нікуди не зник із земель над Німаном, Припяттю та Дніпром, а навпаки, після перемоги демократії в Україні викликає щораз більше зацікавлення спостерігачів у всій Європі.

Чим завинили цвинтарі?

До чужих кладовищ кожен має свою окрему думку, - одні ними захоплюються, інші в цей час пригадують своїх померлих рідних і знайомих, треті розглядають з презирством. Особливо остання позиція стосується цвинтарів інших конфесій чи народів. Можливо, це випливає з банального прагнення відчитати незнайомі інскрипції, за котрими скривається “іншість”, - і безпомічності це зробити, можливо - через стереотипи, якими людина послуговується при уявленні про той народ чи визнання...

Причини й особливості переселення українців з Закерзоння

Трагедія депортації українців в 40-х рр. ХХ століття в історії залишила невиправні сліди, рівно як депортації німців, поляків, кримських татар, греків. Близько 400 тис. українців було депортовано радянською владою з Західної України до Сибіру, ще більшу кількість у формі етнічної чистки було вивезено спільно комуністичними режимами СРСР і ПНР з територій нинішньої Польщі.

Роман Кабачій

Національний Етнічний Портал презентує персональну сторінку талановитого науковця та публіциста Романа КАБАЧІЯ.На ній Ви, наші шановні відвідувачі, маєте можливість ознайомитися як з його публіцистичними, так і з науковими, працями, котрі висвітлюють минуле та сучасне етнічних виселених українців, їх проблеми, а також питання українсько-польських відносин.Публікації Романа КАБАЧІЯ будуть інтересними як для широкого загалу відвідувачів, для наукових працівників, так і для всіх небайдужих до цих питань.

Список публікацій

1. Тяжкий шлях на схід // Політика і культура (ПіК). 2000. 5-11 вересня. №32. С.21. 2. Причини й особливості переселення українців із Закерзоння // http://www.ekpu.lublin.pl/dodatki/wyselennia.html. 3. Українські церкви й кладовища в Польщі – спадщина, нікому не потрібна? // Наше слово. 2002. 11 серпня. 4. Привілей сексота // Україна молода. 2002. 15 серпня. №149. С. 5.