Чим завинили українці Закерзоння?

Чим завинили українці Закерзоння?Одне із найчастіше висловлюваних переселенцями з Польщі в Україну питань : «Кому це було потрібно?» Незважаючи на те, що тема т.зв. обміну населенням між Польщею й Укра-їною дочекалася уже кількох поважних досліджень, на це питання досі не можна відповісти однозначно.

Україна очима українців Польщі і Словаччини

Україна очима українців Польщі і СловаччиниЯкщо вперше задати собі запитання, які можуть існувати проблеми з ототожненням із Україною людей, котрі називають себе українцями, на перший погляд, - не мало би бути жодних. А проте вони існують, особливо це стосується наших етнічних, а не еміграційних діяспор, котрі виникли внаслідок такого, а не іншого прокладення сучасних кордонів.

Проблеми адаптації переселених з Холмщини та Південної Лемківщини українців у Волинській області (1945-1948 рр)

Долі родини Рибовичів з Якуб’ян на Бескиді п р и с в я ч у ю. Погляд на спільне співжиття представників трьох гілок українського народу, що їх поєднала по другій світовій війні волинська земля, є, з нашого погляду, надзвичайно цікавим з огляду на аспекти ментальної, суспільної взаємодії на тлі зруйнованого війною міста і села, комуністично-колгоспної системи.

Деякі морально - етичні аспекти акції переселення польських українців на Херсонщину

У відповідності із договором між Польським комітетом національного визволення (PKWN) та урядом Української РСР від 9 вересня 1944 р. про “Переселення української людності з території Польщі до УРСР й польських громадян з території УРСР до Польщі” 15 грудня 1944 р., уже в часі прибуття перших вагонів з переселенцями, в Україні було запроваджено графік розселення та його масштаби по території республіки. Згідно з цією постановою, одна з південних областей, Херсонська , мала прийняти 6350 сімей або 25637 чоловік із Польщі.

Проблема переселення українців з Польщі до УРСР в 1944 -1946 та 1951 роках у сучасній публіцистиці

У статті розглянуто публікації в українській та польській пресі з 1989 року щодо теми переселення українців з території нинішньої Польщі у 1944-1946 та 1951 роках до УРСР. Було взято до уваги статті історичного та джерелознавчого характеру в авторстві професійних істориків, журналістів, а також вихідців із середовища депортованих з Польщі лемків, холмщаків, бойків та підляшуків.

Парох Майданека

До Люблінської філармонії на презентацію новознятого документального фільму «Парох Майданека» Ґжеґожа Лінковського 28 грудня 2005 р. поспішала юрба людей. Зала філармонії була вщерть заповнена, тож адміністрація мусила відчинити балкон для бажаючих. Фільм про о. Ковча, українця, якого папа Іван-Павло ІІ проголосив блаженним, прибуло подивитися чимало відомих осіб, м.ін. проф. Єжи Клочовський, кардинал Любомир Гузар, архієпископ Юзеф Жицінський (це саме він кілька років тому гаряче підтримав ідею відкриття в Любліні вуличного рондо імені бл. Омеляна Ковча), а також консул України в Любліні Іван Грицак та представники влади Люблінського воєводства.

Холм у Chełmie

Мовби й не годилося жалкувати за українською Холмщиною, - історія давно взяла своє, ми дивимось оптимістично у майбуття Польщі й України, - є речі, котрі потребують переоцінки. У час, коли постійно чуємо про турботу і піклування польської держави про свої пам’ятки на „кресах”, ми мовчки спостерігаємо, як гинуть свідчення присутності й компактного проживання українського населення на західних берегах Буга.

Пустка і спокій

Саме таке відчуття виникло у ході чергової поїздки на Закерзоння, тим разом з метою вшанування світлої пам’яті о. Мирослава Ріпецького та його дружини Дев’ятого травня двоповерховий автобус вирушив у подорож з Любліна по селах південно-східної Томашівщини: там мала відбутися проща до існуючих у регіоні пам’яток церковної архітектури як дерев’яних, так і мурованих, а також до могили подружжя Ріпецьких у Лісках.

Тоталітарна влада у стосунку до українців, депортованих з Польщі до УРСР в 1944-1946 рр.

Переселення українського населення зі своїх споконвічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Південного Підляшшя на територію Радянської України стало черговим етапом цілого ланцюга масових депортацій, ініційованих країнами-переможницями у ІІ світовій війні. Кордон, спертий по ріках Бугу і Сяну, став певним компромісом, на який пішли Англія і США, погодившись на анексію...

Проблеми адаптації українців, депортованих з Польщі у Миколаївській області

Згідно з договором про обмін населенням між УРСР та Польським Комітетом Національного Визволення від 9 вересня 1944 р "евакуйованих" із Закерзоння українців почала приймати і Миколаївська область. План розселення по районах було доведено вже на 16 грудня 1944 р, а вже 8 січня 1945 р. його було невиправдано збільшено: Миколаївщина замість 3600 сімей мала прийняти 7771 сім'ю. Організовувати та слідкувати за ходом розселення та адаптації мав сектор переселення і репатріації при облвиконкомі, що нараховував 4 особи, згодом. Очолював його майор Григорій Накитний.