на початок

Учитель царя Миколи, Пушкіна – Лемко з Бескидів

Учитель царя Миколи, Пушкіна – Лемко з Бескидів


Перший ректор Петербурзького університету; перший економіст у Росії, який запровадив засади панування вільного капіталу, увів у російську науку термін «політична економія» – українець Михайло Балудянський.
Його називали по-різному: Лемко з Бескидів, карпатський русин, іноземний слов’янин, малорос, карпаторос і писали по-різному: Михайло Балугянський, Балудянський, Балуг’янський.
Михайло Балудянський народився 26 вересня 1769 р. у с. Вільшава (нині Словаччина), у сім’ї інтелігентів, в родині греко-католицького священика.
Так. У Східній Словаччині русини і словаки його шанують і знають хто він. Є версія що батьки Балудянського з села Балутянка, яке поруч з кордоном словацьким. До 1945 року це було виключно лемківське село. Воно відоме як село лемків-різбярів, про який писали польські письменники. Односельці стверджують що і прізвище Балудянський взяли від назви села Балутянка. Прекрасне село, яке я часто відвідують, бо там пам’ятник моєї бабці стоїть.
Високу освіту почав здобувати на філософському факультеті Угорської королівської академії в Кошице (нині місто в Словаччині). У 1789 р. закінчив юридичний факультет Віденського університету та розпочав викладацьку роботу в Угорській юридичній академії у м. Надьварад (нині — м. Орадя, Румунія). Працюючи в м. Надьварад, М. Балудянський увійшов до складу таємної організації «Товариство свободи й рівності», метою якої було встановлення федеративного устрою, скасування кріпацтва на теренах Австрійської імперії, в тому числі на Закарпатті. У 1797 р., захистивши докторську дисертацію, став доктором права Будапештського університету. Працював деканом юридичного факультету Пештського університету. Володів сімома мовами. Викладав у навчальних закладах Австрійської імперії. У 1802 р. одружився з Антонією-Анною-Юлією фон-Гегер (Heger).
У 1803 р., за ініціативи Івана Орлая, закарпатця, придворного хірурга імператора Російської імперії М. Балудянський, Лодій та Кукольник були запрошені до Росії. Чому 33-річний успішний учений зважився на переїзд – загадка. Відомо тільки, що ні про більш високу платню, ні про інші пільги не йшлося у договорі на три роки. Та пробув українець у Петербурзі до лебединого часу: тут народився первісток Йосип. Пишався батько: є продовжувач роду, але хлоп’я у чотири роки згасло; потім прийшло у світ сім дівчат і, нарешті, двоє довгоочікуваних хлопчиків.
У 1804 р. отримав призначення на посаду професора кафедри політичної економії — Петербурзької учительської гімназії, згодом Головного педагогічного інституту — з політичних та економічних наук, торгового й фінансового права, і, одночасно, працював як редактор (у другій експедиції комісії складання Зведення Законів) з державного господарства і фінансів. У 1809 – 1812 рр. був начальником 4 відділення комісії і працював у міністерстві фінансів.
У 1813 – 1817 рр. викладав економічні та юридичні науки великим князям Миколі (майбутній імператор Микола І) та Михайлу Павловичам. Микола І зауважив мовні недоліки та педантичність учителів із Карпат, записав, що мова Балудянського, то «мішанина різних мов, серед яких професор порядно не знав ані однієї». Може, є у тім доля правди, адже відомі «карпаторуси» просто не знали російської мови.
У 1819–1821 рр. — декан юридичного факультету та перший ректор Петербурзького університету, склав його статут. У 1824 р. внаслідок репресій царського уряду проти професорів, які підтримували ліберала М. Сперанського, він добровільно склав із себе обов’язки ректора. Як стверджує К. М. Косачевська, у статті «М. А. Балугьянский в Петербургском университете», серед слухачів Балудянського був Олександр Пушкін. Л. Черейський стверджує, що Пушкін був знайомим з сім’єю Балудянського: дружиною, синами, дочками; 26 вересня 1832 р. О.Пушкін з П. В’яземським були на балу у Балугянських.
Балудянський став членом комісії М.Сперанського зі складання Зводу законів Російської імперії. За активної участі Балудянського підготовлено й видано 15 томів Повного зібрання законів і Зводу законів Російської імперії, що містили всі законодавчі акти з 1649 по 1825 роки, та 12 томів Зводу військових постанов.
За активної участі Балудянського підготовлено й видано 15 томів Повного зібрання законів і Зводу законів Російської імперії, що містили всі законодавчі акти з 1649 по 1825 роки, та 12 томів Зводу військових постанов.
Учитель царя Миколи, Пушкіна – Лемко з Бескидів

За заслуги в розробці російського законодавства Михайло Балудянський одержав дворянство та герб, на якому зображено книжку законів із цифрою 15, що означало 15 томів його праць. Тож від 1837 року він – потомственний дворянин, згодом – таємний радник, статс-секретар, в 1839 – сенатор, близький до царського двору.
У 1874 році в Петербурзькому університеті було встановлено стипендію його імені, що присуджувалася студентам, «потомкам покійного», котрі найбільше відзначилися в різних науках, У музеї Петербурзького університету зберігається бронзовий бюст вченого.
Похований Михайло Балудянський «за заслуги перед Отечеством» у Троїце-Сергієвій лаврі. На надгробку напис: «Да буде воля Твоя» — улюблені слова Михайла Балудянського.
Ганна ЧЕРКАСЬКА

Джерело інформації: http://uahistory.com/topics/events/6103
скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно
 
2004-2013 © Lemky.com - не несе відповідальності за зміст інформації, що розміщується користувачами ресурсу.