---

Антонич був усім. Не тільки хрущем, бо восени хрущі вже не літають. А був він палючим, не по-жовтневому, Сонцем, струменем криничної води, гамором сільських дітлахів, дзвонами у церкві, весільним ескортом, хрестом на небі – слідом літаків і піснею, яка лунала в серці.


На гостини до Богдана-Ігора зібрались звідусіль. Прийшли, вчинити рай душі і замкнути простір печаттю слова Антоничевого світогляду і бачення єства життя, яке, незримою ниткою пронизує реальність і не дає спокою, будить уми і провокує творчість.


Ступаючи подвір’ям, переслідувала думка, що бачиш слід Антонича, так ніби він ходив поміж усіма і був присутнім. Хоча, про це добре знала господиня теперішнього музею – садиби родини Антоничів, завідувачка філією Ольга Дядинчук, гостинно приймаючи гостей добрими словами і поезією Антонича, так ніби озвучуючи те, що він шептав їй за спиною. Криниця п’янила цілющою водою, а гості словом і піснею. Рідною лемківською говіркою вклонився Антоничу поет лемківського походження Богдан Пастух, піснями чарівна співачка з Яремче Наталія Гнатюк,голова правління Центру Балтистики, доктор філології Юрій Садловський, чоловічий вокальний ансамбль «Вирій», заслужений артист України Володимир Кудовба та народний колектив з села Годовиця «Вишиванка» під керівництвом Оксани Петрів.








Під час святкувань була презентована збірка Антоничевих поезій, впорядкована Данилом Ільницьким «Чаргород» та представлена виставка малярських робіт, створених молодими художниками зі Львова протягом пленеру.


До святкувань долучилась Львівська обласна організація ВУТЛ, яка в численному складі прибула до Бортятина.


Директор Львівського музею історії релігії п.Орест Малиць запросив усіх присутніх на святкування п’ятої річниці створення музею – садиби Антонича у Бортятині.