---

Свято лемківської культури «Лемківська Ватра» є найбільш масова і відома культурна подія у світі, що відбувається на території Малопольського воєводства. Вона має важливе значення для збереження культури лемків і є проектом культурного різноманіття в регіоні. Імпреза, що традиційно продовжується три дні, має не тільки мету залучення до культурної традиції, а й поєднання її з сучасними формами відпочинку . Кожен рік в ній бере участь орієнтовно 6-10 тисяч відвідувачів та учасників, як мешканців Низьких Бескидів, відвідувачів і туристів з Польщі, так і з-за кордону, у тому числі з України, Словакії, Канади, Німеччини, США, Хорватії, Сербії, Угорщини. На сцені виступає кілька сотень виконавців як народної музики, року, фолку, джазу, так і різних театралізованих форм. В програмі Ватри різноманітні святкування: спортивна Лемківська Спартакіада, різноманітні виставки, конкурси, демонстрації традиційних лемківських ремесел.

23-25 липня 2010 у Ждині, Малопольське воєводство Польщі,
Об'єднання лемків у Польщі організовує традиційне
Міжнародне фольклорне Свято XXVIII "Лемківську Ватра"

.

Цьогорічна " Ватра " буде багата на цикл поетично-літературних зустрічей "Поетично-літературна Сієста" і презентацію авторських книг.
Свою офіційну присутність підтвердили , зокрема, Юрій Андрухович, Андрій Стасюк, Лідія Стефановська, Анджей Стахов'як та Мирослав Пецух.
Програма також включатиме також зустріч з циклу "На Схід від Заходу", на якій спеціальним гостем буде Богдан Осадчук.

Візуальним доповненням фестивальних заходів буде проведення пленеру для художників та проведення виставки «Лемківський Єрусалим».

Організатори також не забули та пам'ятають про наймолодших учасників Свята.
Втретє на малій сцені відбудеться "Ватрочка", програма якої розрахована на дітей шкільного віку та молодь.

XVI Лемківська Спартакіада так само спрямована в основному на дітей і молодь з метою популяризації та пропаганді фізичної культури, спорту і дозвілля серед учасників «Ватри» для їх активізації у цьому заході.

Цього року на сцені ждинського амфітеатру виступить понад 50 колективів і виконавців з Польщі, Україна, Словаччина, Сербія. Вони будуть презентувати давні традиції та обряди лемків, автентичний та сучасний фольклор, сучасну музику.

У фестивальній програмі на першому етапі Свята на сцені буде презентовано різнобарвну палітру карпатських пісень і танців, які налаштують на поетичний ліричний настрій, покажуть, як зберігає споконвічні традиції молоде покоління, якими є сьогодні ці захоплюючі танцювальні ритми. Не буде бракувати також і конкурсів, спільного співу при вогні ватри і радості від зустрічей на рідній Батьківській Землі. Чарівні лемкині запрошуються для участі у конкурсі "Міс Лемковина", а глядацька аудиторія - до участі у цьому популярному протягом багатьох років популярному шоу.

Рідну лемківську культуру представлять, зокрема, лемківські ансамблі пісні і танцю: "Лемковина" зі Львова, "Карпати" з Вербасу (Сербія), "Wylsznia" з Полян, « Riasziwian» і «Riasziwianka» з Ряшева (Словакія), "Ручай" з Маластува, хор "Лемківска Студенка" з Борислава (Україна), "Стебничанка" зі Стебника (Словаччина), хор "Зоря" з Устя Горлицького. Солісти: Марія Хомова і Йосип Адамишин (Словакія), дитячі ансамблі "Веретено" з Лося (Польща), "Лемчатко", «Лемківські гудачки ", " Потічок " з Калуша (Україна)," Вроцлавські бандуристки " з Вроцлаву,"Роза "від Устя Горлицького, старовинні лемківські традиції запрезентують " Порачан "з Порача (Словакія)," Студенка "з Калуша (Україна)," Лемківський перстеник "з Гладишова (Польща).

В програмі "Лемківської Ватри" виступлять також танцювальні колективи , в тому числі "Горицвіт" – ансамбль IV LO з м. Легніца, "Szariszanczek" з Пресова (Словакія), "Глорія Бай" з Байківців (Україна), " Будьмо& Буде файно"з Вроцлава", «Потіча» " і " Пролісок " з м. Калуш (Україна), вокальні ансамблі "Аколада " зі Львова, «Бойківчанка» і " Благовіст " з Калуша, "Дикі бджоли" з Легніци, вокально-інструментальні ансамблі "Лемко- tower " зі Стрільців Краєнських , « Бур'ян" з Горлиць (Польща), " Гудацька тайстра" з Ужгорода, "Веселий гудаки" з Бучача (Україна), співаки: Марія Maцошко та Анна Пораш з акомпанементом Ігора Крита (Словакія), бандуристка Надія Кулик (Україна), дует Іван Шміло і Христина Вівчар та сатирик-гуморист Микола Прибило з Борислава.

У вечірній програмі виступають: "Axel" з Громадки, «Українські барви» з Києва, "Надія" з м. Легніца, "Серенча" з Горлиці, "Чорний мохер" з Ольштина, „The Dollar’s Brothers Band” з Горлиць, "Кадарка" з Гданська, «Гуркіт» з Тернополя, а також несподіванка з Києва.

Під час фестивалю відбудуться також демонстрації зникаючих ремесел, таких як мазярство – приїзд мазярського возу останніх мазярів з Лосю (Польща), майстер-клас (семінар) з народної скульптура під керівництвом Марка Півонського, витинанки з паперу покаже Марія Mришко, про каменярство розповість Андрій Стахов'як. Також можна буде побачити виставку художніх картин майстра з Лемківщини Степана Телепа.

До цих пір унікальність Лемківського Свята культури в Ждині своїм візитом підкреслювали видатні діячі культури і політики, в тому числі політики Маршалок Сенату Республіки Польща Аліція Гжесков'як, Маршалок Сейму Мацей Плажинський, , керівник Кабінету президента Польщі Ельжбета Якуб'як, посол Яцек Куронь, нині покійний Президент Польщі Лєх Качинський (вічна йому пам'ять), заступник міністра культури РП Стефан Старшевський, заступник міністра культури і туризму України Ольга Бенч, директор Департаменту у справах визнань релігійних, народних та національних меншин МВС Збігнєв Фліпковський, Посол України в Республіці Польща Олександр Moцик, Генеральний консул України в Кракові Михайло Бродович, віце-маршалок Малопольського воєводства Вітольд Смялка та ін..
XXV ювілейну Лемківську Ватру відвідав Президент України Віктор Ющенко разом з родиною.

Ватра відвідують представники наукової, творчої інтелігенції. Щорічними гостями є лідери лемківської діаспори в Канаді, США, Німеччини, Словаччини, Сербії, Хорватії, України і багато інших запрошених гостей як з Польщі, так і з-за кордону.

Цього року XXVIII Лемківська Ватра в Ждині пройде під патронатом Воєводи Малопольського Станіслав Kрaцik.