на початок

Про визначення статусу етнічних українців

визначення статусу етнічних українців Сьогодні Національний Етнічний Портал друкує текст Проекту Закону України «Про визначення статусу етнічних українців, виселених з території Польщі у 1944-1946,1948 та 1951 роках». Це Проект відповідних міністерств Кабінету Міністрів, без врахування пропозицій та доповнень Всеукраїнських товариств, що представляють інтереси етнічних українців, виселених з території Польщі у 1944-1946,1948 та 1951 роках. Закон, за задумом можновладців, мав набрати чинності з 1 січня 2008 року. А за вікнами вже скоро березень 2008 року, а Закон ще й нині… там.

П Р О Е К Т

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про визначення статусу етнічних українців,

виселених з території Польщі у 1944-1946,1948 та 1951 роках


Цей Закон визначає правовий статус громадян України, яких за Угодою між Урядом УРСР та Польським Комітетом національного визволення „ Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР” від 9 вересня 1944 року, Договором між СРСР і Польською Народною Республікою про радянсько-польський кордон від 16 серпня 1945 року, постановою Ради Міністрів УРСР „ Про заходи у зв'язку з відселенням радянських громадян з населених пунктів, які відходять від Української РСР до Польщі ” від 14 квітня 1948 року та Договором між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Польською Народною Республікою „ Про обмін ділянками державних територій ” від 15 лютого 1951 року (далі - акти про переселення) було примусово виселено (депортовано) з території Польщі.

Стаття 1. Визначення термінів, використаних в цьому Законі

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

примусове виселення (депортація) - переселення з території виселення на підставі актів про переселення;

примусово виселені (депортовані) особи - особи українського етнічного походження, які були переселені у 1944-1946, 1948 та 1951 роках на підставі актів про переселення на територію УРСР і отримали після переселення громадянство СРСР або мали громадянство СРСР на момент переселення;

територія виселення - територія Республіки Польща з її етнічними (автохтонними) українськими землями Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини відповідно до Угоди між Урядом УРСР та Польським Комітетом національного визволення „Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР” від 9 вересня 1944 року та території південно-західної частини Турківського району колишньої Дрогобицької області та Ліського повіту (Західна Бойківщина) відповідно до Договору між СРСР і Польською Народною Республікою про радянсько-польський кордон від 16 серпня 1945 року, колишніх Мостиського, Медикського, Нижаньковецького та Добромільського районів колишньої Дрогобицької та Львівської областей, які були передані Польській Народній Республіці відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР „Про заходи у зв'язку з відселенням радянських громадян з населених пунктів, які відходять від Української РСР до Польщі" від 14 квітня 1948 року та території колишніх Нижньо-Устриківського та частин Хирівського та Стрілківського районів колишньої Дрогобицької області, які були передані Польській Народній Республіці у відповідності до Договору між СРСР і Польською Народною Республікою „Про обмін ділянками державних територій" від 15 лютого 1951 року.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на осіб, яких за етнічною ознакою примусово виселено (депортовано) у 1944-1946, 1948 та 1951 роках з території виселення на підставі актів про переселення та які є громадянами України на момент набрання чинності цим Законом.

Стаття 3. Статус примусово виселених (депортованих) осіб

Примусово виселені особи вважаються депортованими, а акти на підставі яких здійснювалась таке примусове виселення (депортація) визнаються незаконними.

Підставою для підтвердження статусу примусово виселеної (депортованої) особи є евакуаційний лист або архівна довідка про переселення.

Порядок видачі та форма посвідчення, яким підтверджується статус примусово виселеної (депортованої) особи, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 4. Пільги примусово виселених (депортованих) осіб

Примусово виселеним (депортованим) особам, надаються наступні пільги:

1. безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
2. безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
3. безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням - один раз на два роки, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
4. 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв.метр загальної площі на кожну особу, яка проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати та додатково 10,5 кв.метра на сім΄ю).
5. 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить

21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);

6. 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
7. безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
8. користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
9. щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
10. першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація:
11. виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
12. використання чергової відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
13. першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлови; умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
14. одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
15. першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
16. безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз нарік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-нроцентною знижкою;
17. звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних доходів, податку з власнгків транспортних засобів (не більше одного транспортного засобу), земельного податку;
18. позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.
19. Порядок користування послугами та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України;
20. першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, комунального господарства, міжміського транспорту;
21. позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за учасником війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, ,вдаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), Встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.

Стаття 5. Пільги громадським організаціям, утвореним примусово виселеними (депортованими) особами зазначеними у цьому Законі

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Рада міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають організаціям, утвореним примусово виселеними (депортованими) особами фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань.

Організації, утворені примусово виселеними (депортованими) особами звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Стаття 6. Державна соціальна підтримка примусово виселених (депортованих) осіб

Примусово виселеним (депортованим) особам пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Стаття 7. Відшкодування матеріальних збитків

Примусово виселені (депортовані) особи, мають право на відшкодування матеріальних збитків, завданих їм внаслідок примусового виселення (депортації) з території виселення.

Матеріальні збитки підлягають відшкодуванню у розмірах і порядку, встановлених окремим законом.

Стаття 8. Фінансування витрат, пов'язаних із застосуванням цього Закону

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного ті місцевих бюджетів.

Стаття 9. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.
2. Пункт 11 статті 9 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 1996 р„ № 1, ст. 1; 2001 р., № 22, ст. 106; 2003 р., № ЗО, ст. 245; 2004 р., № 10, ст. 106, 2005 р„ № 5, ст. 120, № 4, ст. 191) доповнити новим абзацом такого змісту:

„ Положення цього пункту не поширюються на осіб, які отримали статус примусово виселених (депортованих) осіб відповідно до Закону України „ Про визначення статусу етнічних українців, виселених з території Польщі у 1944-1946, 1948 та 1951 роках".

3. До набуття статусу примусово виселеної (депортованої) особа, яка належить до учасника війни на підставі пункту 9 статті 11 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх пільги відповідно до Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

4. Кабінету Міністрів України:

1) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо механізму відшкодування матеріальних збитків примусово виселеним (депортованим) особам та пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

2) привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти.

5. Міністерству праці та соціальної політики провести роз’яснювальну роботу щодо положень Закону серед громадян, які мають право на отримання статусу примусово виселених (депортованих) осіб.
скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно
 
2004-2013 © Lemky.com - не несе відповідальності за зміст інформації, що розміщується користувачами ресурсу.