Від символічної Ватри – до дієвого гуртування лемків у Іспанії

В газеті «Наш Лемко» за 15 квітня 1935 р. подавалася одна замальовка під назвою «Судова справа», повязана з рослідуванням вбивства гайового грабських лісів. До слова, події відбувалися у селі Лосє, Новосандецього повіту, звідки походить моя бабця. Суть полягала в тому, що за підозрою в скоєнні цього злочину було арештовано лосянина Антона Мирну, який півроку очікував суду в ув’язнені. «Боронив з початку адвокат жид та жадав грошей від підсудного, а не приспішував головної розправи...

«ОКУПАЦІЯ» МАДРИДА… ЛЕМКАМИ. 27 травня 2018 року

Звичайно, що це - фейк. Адже такого, ясна річ, ні дотеперішня історична хронологія не знала, та й надалі такого, стовідсотково, не передбачається. А ось про творче «загарбання» іспанської столиці цим напрочуд цікавим, добродушним, талановитим народом після недільного проведення «Лемківської ватри» можна сміливо стверджувати. Та й не лише лемками, але й загалом українцями, яких напхалося в культурно-освітній центр «Дивосвіт», що в містечку Алькоркон поблизу Мадрида, немало. 

Етнічно-культурна тотожність Лемків на Україні

Найтрагічнійшим періодом в історії Лемківщини була Друга світова війна, переселення населення між Польщею і радянською Україною, а також акція „Вісла". Тоді й наступила фактична ліквідація Лемків. 

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.Для ув’язнення політичних противників уряд Польської народної республіки використовував колишні нацистські "табори смерті". У 1944–1947 рр. в Польщі було утворено 1 255 концтаборів і 227 в’язниць, в яких утримували майже 200 тис. осіб [1]. Одним із таких таборів був концтабір у місті Явожно, який до 19 січня 1945 р. існував як філія нацистського концентраційного табору Аушвіц. У лютому цього ж року цей «табір праці» перейшов у підпорядкування відділення в'язниць і таборів воєводського відділу громадської безпеки в Кракові, яким спочатку керував поручик Якуб Хаммершмідт, а згодом – Якуб Халіцкі.

Трагедія українців Закерзоння (Акція «Вісла» на сторінках журналу «Лемківщина»)

Трагедія українців Закерзоння (Акція «Вісла» на сторінках журналу «Лемківщина»)У статті досліджено проблему висвітлення акції «Вісла» на сторінках журналу «Лемківщина». З’ясовано, що цій темі було присвячено найбільшу кількість різнопланових матеріалів (наукові розвідки, публіцистичні виступи, художні твори). Підсумовано, що журнал став літописом трагедії лемківського світу, виконуючи функцію плекання історичної пам’яті та застереження елітам Східної Європи уникати трагічних помилок минулого.

Русинська спільнота міжвоєнної Польщі у висвітленні «Нашого Лемка»

Русинська спільнота міжвоєнної Польщі у висвітленні  «Нашого Лемка»У статті досліджено становище русинів у міжвоєнній Польщі за матеріалами газети «Наш лемко». З’ясовано найбільш складні проблеми, що поставали перед лемками в 1920 – 1930-х рр. Підсумовано, що газета стала визначним явищем русинської періодики, котре в складних умовах міжвоєнного часу зуміло об’єднати лемків ідеями збереження власної культурної ідентичності та плекання загальнонаціональної єдності.

Акція "Вісла" в інформаційній діяльності американських лемків: дипломатичний аспект

Акція "Вісла"  в інформаційній діяльності американських лемків: дипломатичний аспект
Стаття присвячена дослідженню діяльності представників лемківської діаспори в США та Канаді з інформування громадськості західних держав про геноцидний характер акції "Вісла". Досліджено дипломатичний вимір цієї роботи, що полягав у пікетуванні дипломатичних представництв країн-організаторів масового вигнання лемків з рідних земель. У підсумку вказано на важливість цих заходів для привернення загальної уваги до трагедії українців Закерзоння.