Хрущов і Закерзоння

[code][/code]Хрущов і Закерзоння9 вересня 1944 р. в польському місті Люблін тодішній керівник України Микита Хрущов підписав з Польщею умову про взаємний обмін населенням – поляки мали залишити землі Галичини і Волині, українці – етнічні землі на захід від Бугу і Сяну.

На зніщеннє Русі

На зніщеннє Русі Коли на початку ХХ століття відродилася Українська держава, то більшість провідників польського національно-визвольного руху, відкинувши недавнє гасло поневоленої польської демократії "За вашу і нашу свободу", не тільки пішли на повне заперечення прав...

Чим завинили українці Закерзоння?

Чим завинили українці Закерзоння?Одне із найчастіше висловлюваних переселенцями з Польщі в Україну питань : «Кому це було потрібно?» Незважаючи на те, що тема т.зв. обміну населенням між Польщею й Укра-їною дочекалася уже кількох поважних досліджень, на це питання досі не можна відповісти однозначно.

У ЄС, може, й не відомо про 540 тисяч депортованих із Польщі українців

У ЄС, може, й не відомо про 540 тисяч депортованих із Польщі українцівПісля Другої світової війни в Україну з етнічних українських територій у Польщі примусово переселено понад 500 тисяч українців. У незалежній Україні ці люди об’єдналися в рідні земляцтва для відстоювання своїх прав і підтримування контактів з історичною батьківщиною.

Етапи переселення українців з Польщі у 1944-1946 рр.

Етапи переселення українців з Польщі у 1944-1946 рр. Ще до закінчення Другої світової війни, 9 вересня 1944 р. була укладена в Любліні угода між Польським Комітетом Національного Визволення (тимчасовим урядом) та РНК УРСР, що передбачала депортацію українців з території Польщі в УРСР і поляків з УРСР в Польщу/

Гуцульське джакузі

Гуцульське джакузіМикола Іванюк із села Город, що на Івано-Франківщині, у старому млині проводить для відпочивальників сеанси гідромасажу.

Русинське питання від Олександра Духновича до Віктора Балоги

Русинське питання від Олександра Духновича до Віктора БалогиМіж віршем «Вручаніе» («Я русин был, есмъ и буду…»), оприлюдненим 1850 року греко-католицьким священиком Олександром Духновичем (1803-1865), і помислами Закарпатської обласної ради 2007 року...