Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)

Поряд із Голодомором, Другою світовою війною однією із найтрагічніших сторінок у новітній історії України були депортаційно-переселенські акції проти українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підсяння у 1944-1946 роках, в результаті яких сотні тисяч наших співвітчизників були вивезені з рідних домівок і часто позбавлені елементарних умов існування.

В історіографії це питання знайшло своє відображення здебільшого на рівні узагальнюючих цифр і фактів. Конкретна статистика стосовно окремих повітів і сіл майже не розроблена. Дана стаття покликана частково заповнити цю прогалину.
Об’єкт нашого дослідження – документи Управління у справах евакуації українського, польського, чеського, словацького населення при Раді Міністрів УРСР.

Вищеназвані документи – першоджерело усіх публікацій щодо депортаційно-переселенських процесів українців у 1944-1946 роках. Десятками років вони зберігалися у відомчому архіві Міністерства праці і соціальної політики України у Києві, а з серпня 1998 року після переміщення до Державного архіву Львівської області інтенсивно використовуються для надання довідок окремим громадянам. Через напівзакритий характер відомчого архіву у Києві та постійне використання документів архівістами у Львові дослідники майже не знайомі із цими джерелами і вони практично не введені до наукового обігу.

Всі документи фонду зосереджені у 19 описах (за числом районних уповноважених плюс 1 опис – алфавітні списки). Адміністративних же повітів, з яких відбувалося примусове переселення, є дещо більше. Так, до 18 описів увійшли дані про депортоване українське населення із Ярославського, Ланцутського, Лежайського, Пшеворського, Жешівського (Ряшівського), Томашівського, Володавського, Грубешівського, Перемишльського, Холмського, Саноцького, Березівського, Кросненського, Ліськівського, Тарнобжеського, Ново-Торгського, Ніського, Білгорайського, Ново-Сончського,Горлиць кого, Любачівського, Замостівського, Радзінського, Красноставського, Любартівського, Ясловського повітів і м. Любліна.

За видами джерел документи поділяються на декілька груп:
алфавітні списки голів двору;
заяви голів двору про згоду на так зване переселення;
посімейні списки;
описи майна;
поешелонні списки.


Алфавітні списки – це документи вторинного обліку і виконують чисто практичну функцію пошуку конкретної сім’ї у посімейних або поешелонних списках. Алфавітні списки мають такі графи: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору, його рік народження; село, з якого відбувалося примусове переселення; кількість членів сім’ї, що виселялися; кількість залишеної землі; сума залишеного майна; область переселення; номери справ та аркушів у поешелонних, посімейних спискахта описах майна на голову двору. Порівняно з посімейними та поешелонними алфавітні списки не мають відомостей про усіх членів родини. Вони складені у двох варіантах – за повітами та за алфавітом.

Заяви голів двору несуть відносно невелику інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору; місце проживання; підпис; дата. У багатьох випадках підпис і дата відсутні, що пов’язано, мабуть, із неписьменністю.

Основу документів примусового переселення складають посімейні списки та описи майна. Посімейні списки мають такі графи: номер за порядком; прізвище, ім’я, по-батькові, рік і місце народження усіх членів сім’ї, починаючи з голови двору; стать; родинне відношення до голови двору; область, до якої переселялися; зрідка (наприклад, списки Володавського повіту) - дата переселення.

Посімейні списки дають змогу:
- визначити населені пункти у розрізі повітів, з яких відбувалося переселення;
- встановити загальну кількість примусово переселених сімей і людей з того чи іншого населеного пункту;
- виявити конкретну особу переселенця з його короткими біографічними даними.

Мусимо визнати, що у посімейних, поешелонних списках та описах майна іноді є деякі суперечності при написанні імен Федір чи Теодор, Осип чи Йосип, Стах, Євстахій чи Станіслав та ряду інших. Тобто в одних списках написано одне ім’я, в інших – друге. Те ж саме стосується і років народження окремих громадян.

У посімейних списках непоодинокими фактами є наявність списків жителів одного і того ж села у різних описах. Це пов’язано із хронологічними рамками переселення, коли частина жителів села була виселена у 1945 році, а інші – у 1946 році. Одними займався один районний уповноважений, іншими – другий. Так, із села Млини Ярославського повіту спочатку у 1945 році було примусово переселено разом зі своїм повітом 148 чоловік (47 сімей), а у 1946 році вже разом із Любачівським повітом788 чоловік (193 сім’ї). Ці дані містяться у різних описах відповідно №1 та №12[1]. У 1946 році жителі ряду сіл Ярославського повіту Халупки Хотинецькі, Млини, Будзин, Молодич, Корчова, Кочмари у кількості 1570 чоловік (380 сімей) були примусово переселені разом із жителями Любачівського повіту (опис №12)[2].

У 1945 році подібна ситуація була із частиною жителів сіл Дмитровичі, Замихів, Замістя, Городиславичі, Сколошів, Лясківка, Рокитниця, Дубковичі, Чесмеровичі, Дубиця і Заболотці (955 чоловік, 236 сімей), які були примусово переселені не зі своїм Ярославським, а із Перемишльським повітом, що підтверджує опис №5[3].
Про кількісний склад примусово переселених українців, наприклад, із Ярославського повіту свідчить наступна таблиця, складена за підрахунками посімейних списків (описи №№1, 5, 12):

№ з/п
Населений пункт
К-сть переселенців
К-сть переселених сімей
До якої області переселили
1
м. Ярослав
1066
462
Львівська, Волинська, Чернігівська, Одеська, Ворошиловградська, Станіславська, Дрогобицька, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська
2
Передмістя Дольне
524
164
Станіславська
3
Мишталі
119
34
Станіславська
4
Ставки
103
26
Станіславська
5
Миротин
92
32
Тернопільська
6
Полкіни
266
72
Станіславська, Тернопільська, Дрогобицька
7
Гориця, Воля Бухівська
181
39
Станіславська
8
Муніна
9
3
Тернопільська, Станіславська
9
Тучапи
43
10
Станіславська
10
Висоцько
679
166
Тернопільська
11
Запалів
632
146
Тернопільська, Львівська, Волинська
12
Маковисько
743
179
Тернопільська
13
М’якиш Старий
112
21
Львівська, Тернопільська
14
Ніновичі
992
233
Львівська
15
Тухля
355
68
Львівська
16
Бобрівка
454
99
Тернопільська
17
Ветлин
1118
278
Тернопільська
18
Вілька Запалівська
378
85
Тернопільська
19
Грабовець
361
95
Тернопільська
20
Дуньковичі
83
20
Львівська
21
Заліська Воля
563
144
Тернопільська
22
Корениця
580
131
Тернопільська
23
Конячів
135
30
Тернопільська
24
Ольхова
54
14
Тернопільська
25
Рижкова Воля
687
170
Тернопільська
26
Харитони
158
36
Тернопільська
27
Собятин
280
65
Тернопільська
28
Сурохів
1077
207
Тернопільська
29
Ляшки
729
174
Тернопільська
30
Лази
842
202
Тернопільська, Львівська
31
Мякиш Новий
839
184
Тернопільська
32
Дубровиця
667
167
Станіславська, Тернопільська
33
Адамівка
185
46
Дрогобицька
34
Павлова
378
86
Тернопільська
35
Майдан Синявський
52
9
Тернопільська
36
Слобода
319
77
Дрогобицька
37
Красне
144
34
Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська
38
Дібча
617
142
Дрогобицька, Львівська
39
Теплиця
2091
482
Тернопільська, Харківська, Полтавська, Одеська, Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Миколаївська, Волинська
40
Радимно
625
180
Львівська, Волинська, Тернопільська, Станіславська
41
Сколошів
326
213
Тернопільська, Волинська, Львівська
42
Задіброва
128
33
Волинська
43
Святе
939
273
Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Дрогобицька
44
Острів
72
19
Волинська, Дрогобицька
45
Заболотці
340
80
Дрогобицька
46
Людків
25
5
Волинська
47
Засяння
124
33
Тернопільська
48
Сосниця
2145
644
Станіславська. Тернопільська, Львівська
49
Вязівниця
163
45
Станіславська, Дрогобицька, Львівська
50
Молодич
152
41
Станіславська, Тернопільська
51
Радава
36
11
Дрогобицька, Станіславська
52
Зарадава
8
2
Львівська. Станіславська
53
Сурмачівка
122
26
Тернопільська, Львівська
54
Цетуля
494
116
Тернопільська, Львівська
55
Млини
936
240
Тернопільська, Львівська, Станіславська
56
Хотинець
769
190
Тернопільська, Львівська
57
Халупки Хотинецькі
421
110
Тернопільська, Львівська
58
Грушовичі
50
16
Львівська
59
Будзин
264
56
Дрогобицька. Тернопільська
60
Прухник
105
31
Тернопільська, Львівська, Станіславська, Дрогобицька
61
Хожув
69
16
Станіславська, Херсонська, Тернопільська, Волинська
62
Свободна
12
6
Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька
63
Хавловичі
75
16
Тернопільська
64
Йодлівка
28
8
Тернопільська
65
Розбуж
255
66
Тернопільська, Дрогобицька
66
Крамарівка
289
73
Тернопільська, Дрогобицька
67
Реплин
148
31
Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька
68
Угорка
270
59
Станіславська, Тернопільська
69
Розвениця
22
5
Львівська
70
Воля Розвеницька
365
89
Дрогобицька, Львівська, Станіславська, Тернопільська
71
Повнятичі
343
83
Дрогобицька, Львівська, Тернопільська
72
Частковичі
218
53
Тернопільська, Львівська, Дрогобицька
73
Тиневичі
116
33
Тернопільська, Станіславська, Львівська, Дрогобицька
74
Чудовичі
87
25
Тернопільська, Дрогобицька
75
Рожнятів
174
46
Тернопільська, Дрогобицька, Станіславська
76
Синява
47
12
Станіславська, Дрогобицька, Львівська
77
Піскоровичі
1365
301
Львівська, Тернопільська, Станіславська, Волинська, Одеська
78
Рудка
262
63
Тернопільська, Харківська
79
Пігани
47
11
Тернопільська, Львівська, Дрогобицька
80
Монастир
154
35
Станіславська, Львівська, Дрогобицька
81
Червона Воля
60
19
Станіславська, Львівська
82
Черче
31
11
Тернопільська, Львівська
83
Дибків
91
49
Тернопільська, Львівська, Одеська, Херсонська, Станіславська
84
Вилева
130
32
Станіславська, Львівська, Тернопільська
85
Добра
706
160
Тернопільська, Дрогобицька, Одеська, Станіславська
86
Лежахів
287
72
Тернопільська, Львівська, Станіславська
87
Добковичі
260
66
Станіславська, Тернопільська, Херсонська
88
Боратин
362
86
Станіславська, Херсонська
89
Корчова
81
21
Тернопільська
90
Кочмари
76
19
Тернопільська
91
Дмитровичі
402
106

92
Замихів
137
36

93
Замостя
14
3

94
Лясківка
46
9

95
Рокитниця
6
1

96
Дубковичі
3
1

97
Чесмеровичі
27
9

98
Дубиця
1
1

Пшеворський повіт

Пшеворськ
12
3
Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська

Кречовичі
165
43
Дрогобицька, Тернопільська

Бібрка
89
21
Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська

Сеннів
36
10
Тернопільська, Дрогобицька

Жуклин
9
1
Дрогобицька

Ніжатиці
7
1
Тернопільська
Жешівський повіт

Бяла
150
41
Львівська

Залісся
27
8
Львівська, Тернопільська

Тарнов
9
4
Одеська, Рівненська
Лежайський повіт

Лежайськ
223
69
Станіславська

Старе Місто
128
37
Станіславська

Прихоєць
116
39
Станіславська

Сідлянка
159
45
Станіславська
Ланцутський повіт

Тарнавка
842
223
Тернопільська

Гусів
9
3
Тернопільська

Ожанна
350
95
Тернопільська, Одеська

Жухів
334
80
Станіславська, Одеська, Львівська

Дубно
1719
387
Волинська, Станіславська, Тернопільська, Херсонська

Гадлі Шклярські
101
27
Тернопільська, Станіславська

Видачів
28
6
Тернопільська

Отже, із 99 населених пунктів Ярославського повіту було примусово переселено 34007 українців ( 8728 сімей )[4].

Разом із Ярославським повітом були примусово переселені українці із Пшеворського (Пшеворськ, Кречовичі, Бібрка, Сеннів, Жуклин, Ніжатиці), Жешівського (Бяла, Залісся, Тарнов), Ланцутського (Карнавка, Гусів, Ожанна, Жухів, Дубно, Гадлі Школярські, Видачів), Лежайського (Лежайськ, Старе Місто, Прихоєць, Сідлянка) повітів. Це складало 4513 чоловік (1143 сім’ї)[5]. До деякої міри це умовне розділення, оскільки адміністративно-територіальний поділ довоєнної Польщі був іншим. Отже, разом із 20 населеними пунктами вищеназваних повітів із Ярославщини у 1944-1946 роках було примусово переселено 38520 чоловік (9871 сім’я).

Як свідчить вищенаведена таблиця, у повіті було 23 населених пункти, з яких примусово переселили 500 і більше українців. Найбільше їх було переселено із: Ніновичів (992 чоловіки, 278 сімей), Ветлина (1118 чоловік, 207 сімей), Теплиці (2091 чоловік, 482 сім’ї), Святого (939 чоловік, 273 сім’ї), Сосниці(2145 чоловік, 644 сім’ї),Ярослава (1066 чоловік, 462 сім’ї)[6].

Найчастіше переселенці скеровувалися до західних областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Волинської.

Із таких населених пунктів як Добковичі, Ярослав, Хожув, Рудка, Дибків, Добра українці були переселені поряд із західними у центральні, східні і південні регіони України. З м. Ярослава, наприклад, українці були вивезені до 11 областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Дрогобицької, Волинської, Рівненської, Чернігівської, Полтавської, Херсонської, Одеської, Ворошиловградської.

Цінна інформація міститься в описах майна. Це прізвище, ім’я, по батькові голови двору; населений пункт; кубатура житлових і господарських будівель і їх сума; кількість землі; загальна сума залишеного майна.

У всіх населених пунктах, жителі яких підлягали примусовому переселенню, кількість сімей у посімейних списках і кількість описів майна майже ніколи не збігалась. Те ж саме стосується кількості описів майна і кількості залишених хат. Адже досить часто дві, а то і три сім ї жили під одним дахом.

У багатьох селах, які потрапили у зону інтенсивних військових дій або зазнали нападу польських бойовиків у 1944-1946 роках і родини яких на час переселення залишилися без даху над головою у графі “Будівлі” записано: „спалено під час війни” або „спалено польською бандою”. Якщо переписувачі були порядними людьми або мали відповідні вказівки, то усі спалені приміщення записувалися зі слів переселенців і включалися у загальну вартість залишеного майна. Це мало певне значення для переселенців, оскільки згідно „Інструкції щодо реалізації угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки та Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР” від 9 вересня 1944 року після прибуття на нове місце проживання вони мали б отримати нові будівлі і житло на відповідну суму (хоч на практиці це було досить рідко).

Якщо ж радянські переписувачі не мали відповідних вказівок і не надто переймалися проблемами переселенців, то про спалені будівлі нічого не записували і переселені сім’ї після переїзду часто були кинуті напризволяще.

В оцінці майна був значний суб’єктивізм, оскільки одні і ті ж будівлі у різних повітах оцінювалися по-різному. Як правило, сума залишеного майна в описах коливалася від 1 до 20-25 тисяч карбованців за тодішніми цінами. При відсутності житлових і господарських будівель оцінці підлягали лише сад і залишені посіви. Сума тут була вже невеликою – від 100 до 700-800 карбованців. Досить дорого оцінювався ліс, який рахувався за тим чи іншим господарством (за умови порядності і скрупульозності переписувачів).

Земля, скільки б її не рахувалося за господарством, у загальну вартість майна не входила і оцінці не підлягала. У той же час, кожне плодове дерево оцінювалося у 20-30 карбованців. Кількість землі, яка припадала в середньому на одне господарство, коливалася від 0,2-0,3 га до 3-5 га, зрідка – до 10-15 га.

Загальний майновий стан примусово переселених українців Ярославського повіту у розрізі деяких сіл демонструє наступна таблиця[7]:


Населений пункт
К-сть описів майна
К-сть залишених хат
К-сть залишеної землі (га)
Сума залишеного майна (крб.)
1
Запалів
136
136
468,72
607554
2
Мякиш Старий
20
19
56
61300
3
Бобрівка
89
84
247,65
447765
4
Вілька Запалівська
84
79
263,3
383389
5
Дуньковичі
20
17
52,9
47400
6
Корениця
125
121
396,17
615286
7
Конячів
29
24
79,12
168598
8
Дубровиця
144
139
603,29
581679
9
Адамівка
39
38
152,78
167611
10
Павлова
76
77
374.76
401548
11
Слобода
63
61
340,72
247385
12
Красне
31
29
125,66
96457
13
Дібча
106
90
497,11
459952
14
Радимно
108
100
216,9
646629
15
Сколошів
172
160
412,1
953055
16
Задіброва
62
56
179,39
318008
17
Засяння
24
20
37,79
66800
18
Вязівниця
23
23
68,59
141752
19
Сурмачівка
26
25
93,28
112526
20
Цетуля
113
111
308,15
420250
21
Млини
198
185
699
1227264
22
Халупки Хотинецькі
90
87
280.9
497000
23
Добра
139
25
571,48
93994
24
Лежахів
68
62
246,99
380746

Цінна інформація міститься у поешелонних списках, графи яких частково повторюють посімейні списки: прізвище, ім’я, по батькові, рік народження членів сім’ї; область переселення; зрідка – дата переселення. На відміну від посімейних списків, в яких переселенці одного села записувалися разом, у поешелонних списках вони могли бути записані у різних книгах або у різних місцях однієї і тієї ж книги. Це пов’язано з тим, що часто жителі одного і того ж села переселялися у два етапи, у різні роки або змушені були виїжджати до різних областей. У більшості повітів посімейні та по ешелонні списки є тотожними.

За браком місця для наочності як приклад ми взяли Ярославський повіт. Подібна інформація міститься в документах інших повітів даного фонду.

Отже, архівні матеріали управління у справах евакуації українського, польського, чеського та словацького населення при Раді Міністрів УРСР - важливе джерело і основа усіх досліджень про депортаційно-переселенські процеси у 1944-1946 роках з території Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підляшшя.
_________________________________________________________
[1] Державний архів Львівської області // ДАЛО. - Ф.Р-3229. - Оп.1.- Спр.26. - Арк.487-494
[2] Там само. - Арк.1-38.- Підраховано автором
[3] Там само. - Оп.5.- Спр.60.- Арк..503-527.-Підраховано автором
[4] Там само. - Оп.1.- Спр.24.- Арк..1-266.
    Там само. - Спр.25.- Арк..1-559
    Там само. - Спр.26.- Арк..1-544
   Там само.-Спр.27.- Арк..1-302
   Там само. - Спр.28.- Арк..1-214
   Там само. - Оп.12.- Спр.27.- Арк..1-38.- Підраховано автором
[5] Там само. - Оп.1.- Спр.28.- Арк..1-214.- Підраховано автором
[6] Там само. - Спр.24.- Арк.1-46.
   Там само. - Спр.25.- Арк..31-102
   Там само. - Спр.26.- Арк..107-204,275-312,333-419, 431-434.- Підраховано автором
[7] Там само. - Спр.24.- Арк.1-46.
    Там само. - Спр.2.- Арк.. 1-451зв.
   Там само. - Спр.3.- Арк.. 1-319
   Там само.-Спр.7.- Арк.. 1-20, 195-227, 244-264, 270-368
   Там само. - Спр.8.- Арк.. 1-7,46-60
   Там само. - Спр.12.-Арк. 49-251
   Там само. - Спр.18.-Арк. 1-332
   Там само. - Спр.20.-Арк. 1-183
   Там само. - Оп.12.- Спр.18.- Арк.. 1-172.- Підраховано автором

КИСЛИЙ Василь Миколайович,
начальник відділу
забезпечення зберігання документів №1
Державного архіву Львівської області,
кандидат історичних наук
Джерело інформації:
http://www.archivelviv.gov.ua/materials/publications/articles/novi-dzherela-pro-pereselennya/






скачать dle 11.3

оновити, якщо не видно коду