Від символічної Ватри – до дієвого гуртування лемків у Іспанії

Символічна ватра

В газеті «Наш Лемко» за 15 квітня 1935 р. подавалася одна замальовка під назвою «Судова справа», повязана з рослідуванням вбивства гайового грабських лісів. До слова, події відбувалися у селі Лосє, Новосандецього повіту, звідки походить моя бабця. Суть полягала в тому, що за підозрою в скоєнні цього злочину було арештовано лосянина Антона Мирну, який півроку очікував суду в ув’язнені. «Боронив з початку адвокат жид та жадав грошей від підсудного, а не приспішував головної розправи. Щойно наш український адвокат др.Чолій переконав суд, щоб звільнили підсудного від вини і кари»,- інформувалося в газеті. А далі, редактор цього двотижневика вказав наступне: «З цього наука, що нам лемкам треба все горнутися до своїх рідних братів-українців, бо вони нас щиро боронять». 


Схожу історія успіху завдяки синергії лемків та українців маємо в наші дні в Іспанії.  Чотири роки тому, «Наше Слово» вже повідомляло про «лемківський сон в Іспанії». Саме 25 січня 2014 р., в одному з культурних центрів Мадриду, відбувся перший на Піренейському півострові фестиваль лемківської культури. Формула успіху цього свята складалася з мети-місії лемкині Марії Мирги, помноженої на солідарну участь українських творчих колективів, суботніх шкіл та окремих виконавців з числа багатотисячної української громади в іспанській столиці. Вже тоді організатори, серед яких і лемки Ярослав Допілка та Любомира Нарозя, анонсували, що їх справжньою мрією було б організувати в Іспанії повноцінну Лемківську ватру, хоча б одноденну.


Лунає пісня - гімн Лемківщини "Гори наши"


Далі – прийшлося війну знати, на Вкраїну споглядати... І ось, лише тепер, 27 травня 2018 р., в Іспанії пройшла перша Лемківська ватра


Захід відлунав на території навчального закладу, яким користуються українці в столичному передмісті – Алькорконі. Щоправда, під спекотним іспанським сонцем, відкриття Ватри відбулося без розведення багаття.  На думку гостей свята – Софії Федини та Заслужених артистів України Валентини і Ярослава Теплих – це не грає ролі. 


Заслужені артисти України Ярослав і Валентина Теплі та Софія Федина 

– «Вогонь має горіти в серці. Це є Ватра і, мені здається, що тут вона горить. Тобто люди настільки готові почути, готові ділитися своїми емоціями, що вогонь вже запалав і горітиме під час забави, танців, частування»,-  вважає Софія Федина


– «Справа в тому, що Ватра – це символ. Символ єднання. Не може одна деревинка гріти душу, а от коли наскладати гілочку до гілочки, то воно гріє тих, хто є навколо. Так само як і Ватра в Іспанії, де ми втішені, що бачимо гуртування серед розрізненості, як людської так і конфесійної»,- зауважив Ярослав Теплий.


Ватра складалася з двох частин: більш формальної – реквієму та концерту – в актовому залі, та більш вільної – просто неба – з спільною дегустацією смаколиків і народними гуляннями. Єдине «на жаль», що не знайшлося душі компанії – когось, хто б пригостив «кропкою».


Андрій Якубув вручає Марії Мирзі грамоту Товариства "Україна-Світ" 


Своє вітальне слово до іспанських "ватрян" від Об’єднання Лемків Польщі передали голова Степан Клапик та секретар Наталія Гладик: «Цей захід є символом вірності традиціям і демонструє багатогранну культурну спадщину Українського народу, в тому числі і лемків, які сьогодні проживають за межами рідного краю»,- йдеться у листі, яким також зарошувалося на XXXVI Лемківську ватру у Ждині. Це додало заходу певної поважності, адже представники Посольства України в Мадриді не відгукнулися на запрошення бути на Ватрі (у 2014 р. від посольства брав участь перший секретар з питань культури – прим. авт.).

Заслужені артисти України Ярослав і Валентина Теплі


На думку Валентини та Ярослава Теплих, солістів дуету «Червоне і Чорне», Лемківській ватрі в Іспанії гарантоване майбутнє. «Нас не раз називають "Талісманами Ватр" – ті Ватри, які ми відкривали, живуть довго, процвітають, прикладом чого є «Дзвони Лемківщини» в Монастирську»,- запевняють артисти. «Це побудовано на ентузіазмі – благородному, патріотичному, субетнічному. Ми не знаємо, скільки в Іспанії лемків, але може якраз ось така початкова Ватра – такі перші іспанські фестивалі лемківської культури – дадуть нам то гуртування»,- розказує Ярослав Теплий.


  «Серед нас, трудових міґрантів, лемків є більше. Мало хто знає історію свого роду; лише чули, що діди були з Польщі. Тому треба пояснювати», – вважає старша лемкиня, пані Мирга. 


Про це та інше ми поговорили на місці з Софією Фединою – співачкою, науковцем, головою Світової федерації українських лемківських об’єднань у 2012-2017 роках.


До танцю кличуть 

Софія Федина та 
Заслужені артисти України Ярослав і Валентина Теплі 


П: Як так, що ви на Ватрі в Іспанії? 

В: Коли б я не була на якомусь міжнародному форумі, я завжди шукаю лемків. Це вже ставало нав’язливою ідеєю, бо всюди сподівалася знайти «наших». І так склалося, що дуже багато українських організацій, особливо жіночих, очолюють лемкині. В такому тракті вперше познайомилася з пані Миргою, а потім ми вже серйозніше стали говорити за потенційну ватру. Зокрема, й, перебуваючи в Ждині, на XXXV ювілейній Ватрі. Вона казала, що в Іспанії є трохи наших і треба якось їх збирати докупи. Але, насправді, до останнього тижня перельоту сюди, все здавалося досить ефемерним, і коли мені прислали квитки, що все – Ватра готова, треба їхати, – насправді я дуже і дуже втішилася.


П: Як Вам Мадрид?

В: За два дні встигла мати це перше знайомство. По-перше, тут дуже доброзичливі люди. Мала такий показовий момент, що, як волонтер АТО і людина, яка тягнеться до всього військового, я захотіла сфотографуватися біля іспанської поліції в повному озброєнні. Ми підійшли попросити зробити з ними знимку, а хлопці питають – з якої країни дівчина. Почувши, що з України, люб’язно погодилися, і цей момент був дуже приємним. Друге, що я помітила – багато іспанців не знають про Україну достатньо. І це є вже питання до нашого Міністерства закордонних справ – як іспанцям донести, чому Україна є важлива для Іспанії та Європи, чим ми живемо? Врешті, що ми – українці – окрема нація, яка має своє коріння і з яким може поділитися з Іспанією. Ну і звісно, мені дуже сподобався центр міста. Кохаюся в архітектурі і вражена від побаченого тут т.зв. неоколоніального стилю. Велика подяка українській громаді, адже мною займалися як лемки, так і не лемки. Їхня посвята, відкривання від роботи та домашніх справ, аби тільки допомогти зробити цей фестиваль – це те, від чого отримала найкращі враження. 


П: З якими відчуттями для Вас пройшло це дійство?

В: Я думаю, що для кожного з нас є великою й великою радістю, коли починаються нові Лемківські ватри. Мені б хотілося щоб це фестиваль був не лише для лемків, не лише для депортованих, але щоб він був місцем, де б могли зустрітися, єднатися, спілкуватися, дружити, миритися... абсолютно всі українці. Адже українці люблять сваритися, розрізнитися, знайти якісь проблеми, а на Ватрі – завжди всі миряться, бо інакше не можна. Тут, в Іспанії, для української громади, це так само має стати дуже добрим початком. Єдиний нюанс, що люди тут ще не дуже орієнтувалися, що таке Ватра. Мене зокрема просили трішки розяснити, що це не є лише концерт, на який прийшли і пішли, а що це – ціле середовище, щоб поспілкуватися, десь поплакати, десь потанцювали, щось покуштувати; більше того, що це – просто великий кавалок життя, який ти проживаєш за один єдиний день. Середовище, де всі стають рідними. А сам формат Ватри він є абсолютно унікальний. Це не є фестиваль для старших, чи для молодих – він для всіх. Це також не є фестиваль якогось специфічного типу музики – він знову ж таки для всіх. 

Софія Федина

П: Чи буде достатньо простору для розвитку Лемківської ватри в Іспанії?  

В: Сам факт, що Лемківська ватра тут починається – це дуже сигнально. Самі знаєте – лемки вперті, лемки напористі. Впевнена, це також буде слугувати для промоції України. Через наші ватри можемо доносити кавалок українською культури. По фестивалям в Сербії, в Канаді чи в Америці я бачу скільки туди приходять неукраїнців, бо вони знають, що буде добре, цікаво, затишно і що буде з ким поспілкуватися. Що це не деякі фестивалі, де просто прийти напитися, а що тут є сенс, тут є зміст. 


П: Як оцінюєте те, що переважна більшість тут не лемків?  

В: Серед виступаючих є лемки, досить таки багато. А серед людей... я з свого досвіду пошуків лемків виявила, що кожен другий-третій українець в західному світі зазвичай є або з лемків або з депортованих. Тільки вони про це не підозрюють. А трохи поговорити і пригадають, що баба звідси-то, чи дідо звідти-то, але далі казатимуть, що не лемки. Як ні? Такого не може бути. Одна крапля лемківської крові – і все. Можу поділитися іншими приклдами. В Україні маю підопічного атовця, з 93-ї бригади. Сам з Херсонської області, один дідо був в НКВС, другий в УПА, а бабця депортована з Лемківщини. І зараз цей хлопець має такий стержень по захисту України, що багато західняків цього не має. Або ще один, як виявилося теж лемко – Тимур Баротов, офіцер ВМС України. По одній лінії в нього кримські татари, а по іншій баба була депортована в Крим. І він відкрив це для себе тільки тоді, коли ми робили інформаційну кампанію до 70-річчя Акції «Вісла». Багато хто з старших це замовчували, це було приниженням, коли про тебе говорили як про переселенця. Зараз є нагода відновити память за це. 


П: Що потрібно, аби Лемківські ватри з’являлися в нових куточках Західної Європи?

В: Перш за все – треба «хворих на голову» лемків. Маю на увазі в дуже позитивному сенсі. Тому що я бачу скільки пані Мирга вклала зусиль, щоб цей "локомотив" запустити. Дуже важко зрушити людей, пояснити, чому це все є потрібно, А коли люди зрозуміють, вони самі будуть збиратися. В Україні використовуємо чимало нагод – не лише Ватри, але і "Лемківська Велия", коли на Різдво всі збираємося разом величезним товариством у залі на 500-600 чоловік, щоб побути разом; фестиваль "Лемківської писанки", на який також збираємося; в нас є ті дві річниці депортації, плюс наша велика лемківська міграція, яку відвідуємо з Ватри на Ватру. Минулого року відновилася Ватра в Луганській області. Якщо пригадуєте, вона проводилася в селі Переможному, коли Ющенко її започаткував, а з початком війни припинила своє існування. Тепер її відновили в Новоайдарі. І зараз вже готується Ватра в Донецькій області. Там цей фестиваль зараз стане осередком українського. Ватри додають розуміння того, чому варто боротися за повернення всіх українських земель. 


Підготував та розмовляв Андрій ЯКУБУВ-ТРЕМБАЧ

Фото школи «Дивосвіт». Алькоркон (Мадрид), Іспанія.
Матеріал також надруковано в тижневику "Наше Слово" №25 (скорочена версія)

Додати коментар

оновити, якщо не видно коду