Відходять за обрії Друзі ...

Відходять за обрії Друзі,
Не можна змиритися звісно.
Відходять в туманах ілюзій,
Для нас залишаючи пісню.
Куди Ви, куди Ви так рано?
Ще серце горіло в роботі,
Відходять близькі і жаданні,
Щоб ми залишились самотні.


Відходять за обрії Друзі ...

В ошатній залі «Лемківсько-бойківського музею світлиці імені Юрія Марканича» в Народному домі смт Брошнів-Осада Рожнятівського р-ну Івано-Франківської області 13 липня 2013 році, рамках проведення VІІ Прикарпатського фольклорно-етнографічного фестивалю лемківської культури «Поклик мого серця», відбувся Вечір Пам’яті, приурочений до роковини трагічної смерті Юрія Марканича (некролог Непоправна втрата для лемків України ).

Відходять за обрії Друзі ...

З вступним словом виступив голова Оргкомітету фестивалю Володимир Борович.

Відходять за обрії Друзі ...


Захід розпочався панахидою за жертвами депортації лемків-русинів та західних бойків з території Польщі на Україну в 1944-1951 рр., котру провів декан калуський о. мітрат Михаїл Бігун.

Відходять за обрії Друзі ...

Тема людської пам’яті, тема збереження нащадками народних традицій та звичаїв звучала у виступі директора Брошнівського Народного дому Любові Ваків.

Відходять за обрії Друзі ...

Яскраво і змістовно проілюстрували тему заходу своїми виступами (поезією та піснею «Як нас виганяли...») учасники місцевого лемківського фольклорного колективу.

Відходять за обрії Друзі ...

Як завжди, пізнавально-інформаційним був виступ як своєрідний екскурс в історію Лемківщини голови Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Степана Криницького.

Відходять за обрії Друзі ...

Шанувальникам лемківської культури та завсідникам лемківських імпрез в Україні важко уявити серйозний лемківський захід без титульних виконавців та популяризаторів лемківської пісні в Україні Валентини та Ярослава Теплих (дуету «Червоне та Чорне»). Ярослав Васильович звернувся до присутніх зі словами пам’яті про друга і побратима, з котрим пройшли лемківскими стежками, проїхали лемківскими дорогами, поставили не один Хрест Пам’яті депортованим на території Польщі, провели десятки лемківським імпрез, Юрія Павловича Марканича. Пролунала також пісня, котра в свій час лунала на багатьох пропам ‘ятних акціях у виконанні дуету «Червоне та Чорне» - «Помолимося за батьків своїх» С. Павліашвілі в українському перекладі Ярослава Теплого.

Відходять за обрії Друзі ...

Сльози скорботи, сльози печалі викликав меморіальний відеоролик Тараса Лесика «Ти завжди з нами», присвячений світлій пам’яті Юрій Марканича.


На вечір так само завітала титульна виконавиця лемківської пісні Ганна Чеберенчик (Аничка), котра зараз проживає в США. Як і дует «Червоне та Чорне», вона приймала участь не в одній імпрезі, яку організовував Юрій Марканич. В пам’ять про нього вона заспівала пісню «Ой, верше, мій верше».

Відходять за обрії Друзі ...

Теплі і душевні як слова, так і пісні, звучали з уст пароха церкви «Серця Ісуса і Серця Марії» м. Долини о. Вітольда Левицького – радника Архієпископа і Митрополита Івано-Франківської Митрополії УГКЦ та учасників ансамблю «Діти Світла».

Відходять за обрії Друзі ...

Зі словами спогадів і скорботи виступили також колеги Юрія Марканича – Юрій Погляд, Мирослав Сліпко, а також Мирослава Шелест.

Відходять за обрії Друзі ...


Відходять за обрії Друзі ...

Завершенням вечор пам’яті, приуроченого роковині трагічної смерті Юрія Марканича став щемний до глибини душі і до болю в серці виступ членів родини Юрія Марканича : дружини Олександри, доньки Ольги та онучки Христинки, котра виконала на скрипочці одну з улюблених дідусевих мелодій «Ой, верше, мій верше».

Відходять за обрії Друзі ...

Відходять за обрії Друзі ...

Відходять за обрії Друзі ...

Учасники Вечора відвідали могилу на місцевому цвинтарі і віддали шану пам’яті провідному діячу лемківського руху в Україні, організатору та засновнику Прикарпатського фольклорно-етнографічного фестивалю лемківської культури Юрію Павловичу Марканичу.

Відходять за обрії Друзі ...

Озвіться!
Озвіться з того небокраю,
Де янголів світлий Едем!
Пробачте нам, Друзі,
Що вас вже не має,
А ми ще на світі живем.
І роси спадають,
Йдуть дощики хлібні
Й задума ляга до чола.
Господь Вас забрав,
Бо Ви небу потрібні,
Щоб там наша пісня жила!


Адміністрація Лемківського Порталу України

Посилання на джерело обов'язкове.
скачать dle 11.3

оновити, якщо не видно коду