Василь Шляхтич. Вірші


Дорогі друзі!
Посилаю Вам свої два вірші, один присвячений нашому Генію Тарасу Шевченку, а другий рідному Надсянню, де я родився. Якщо зможете , то прошу помістити їх на Вашому сайті.
Я родом з Улюча, який над Сяном, з якого в час Akcji Wisla мене з батьками та односельчанами насильно було викинуто з рідного села , яке то у 1946році було спалене польським військом, на Ziemie Odzyskane, де живу по нинішній день.
А ось мої вірші:


***

Стань Тарасе, подивися -
Україна уже вільна.
Така, про яку ти мріяв.
Все тепер в її руках.
Не в Москві і не в Варшаві,
А в Києві, над Дніпром,
Наш народ у Божій славі
Дискутує над добром.
Добро створять наші люди,
Якщо будуть з Богом йти.
Бог дасть силу, щоб щасливо
Жили в ній сестри й брати.
Стань Тарасе, подивися.
Наші діти ще сумні.
Хліба, щастя ось шукають
Не в себе, а в чужині.
Руйнували Україну
Сотні років не свої.
Щойно тепер піднімає
Президент з колін її.
Стань Тарасе, подивися
На сучасний Божій світ.
Особливо на Вкраїну,
Яка відкинула вже гніт.
Може ще не все як треба.
Всюди ще скрипить, болить...
Президент робить що може.
Нищили нас від століть.
Бог поможе подолати
Недоліки, яки є
В сім’ї, в хаті, в Україні,
Якщо полюбимо СВОЄ!
Стань Тарасе, подивися -
Знов читають "КОБЗАРЯ".
Ті, яким ти був байдужий -
Нині славлять твоє Я.
Славлять нашу Україну
Вітри правди, квіт весни.
Славлять Бога в вільній хаті
Наші доньки і сини.
Якщо тим шляхом ми підемо,
То Бог зцілить рідний край,
І поможе в мирний спосіб
Зберегти Творений рай.


***

Перед Тобою
Незалежна Україно,
Україно мучеників і героїв,
Нині гну коліна.
Прийми мої вітання.
Прийми мої прості слова.
Прийми мої співання.
Це я, Твій син. Це я.
Я син батьківської землі,
Я син Надсяння.
Низенько кланяюсь Тобі.
Прийми, прийми мої вітання.
Прийми вітання всіх наших людей
Розкинених по чужинах.
Тішимось, що є у нас Мойсей,
І що в’яне червоний жах.
Вам Леоніди і тобі Вікторе,
Я, син Підкарпаття
Буду кричати - Україна Хвора!
Пора Її лікувати, браття!
Час зцілити всі недуги
Від Дону і аж до Сяну.
Час бути один одному другом.
Особливо тепер, після Майдану.
Я прошу Бога тихенько, як мій тато.
Прошу добра для цілої Великої Родини.
Хоч і нині оплесків не дають за це.
Все ж таки я - син Вільної України!
Хоч опутували Тебе павутинням брехні,
Хоч опльовували Тебе гіркими словами...
Я все вірив в Правду і мені
Ніяк було іти з ворогами.
Я нічого злого не бажав
Ні ворогам, ні друзям.
Лиш, коли треба було,
Я підрізував
Брехні галуззя.



Василь Шляхтич

Нет комментариев.