Свято народу, що зникає

[code][/code]Подільський отаман Яків Байда-Голюк, якого у 1926 р. доля закинула на Лемківщину, у листі до брата назвав Лемківщину "країною живої краси, країною живого раю та поезії". І ось я - через 75 р. після Якова Голюка - приїхав до цієї "країни живої краси" на ХХ-у - ювілейну - Лемківську ватру.

Лемківщина. Кінець XIX - початок XX ст.

Характерною ознакою житла лемків (етнографічної групи українського народу), як і бойків, було однорядне об'єднання під спільним чотирисхилим дахом житлового приміщення з усіма господарськими сіней ("боїща"), комори, стодоли ("пелевні"), хліва, стайні. Житлову частину в ряду забудови ставили переважно першою.

Музей "Бойківщина"

Самбір ( Львівська область ): Музей „Бойківщина” Впродовж багатьох років у Самборі діє історико-етнографічний музей “Бойківщина ” . У стінах музею постійно розміщені художні, тематичні виставки та експозиції. Представлені роботи багатьох художників та скульпторів. Шановні самбірчани та гості міста ! Ви можете відвідати музей у будь-який день тижня за адресою:

Музей історії та культури караїмів

Караїми - невеликий етнос, що ідентифікує себе з населенням тюркського походження Хазарського каганату та сповідує караїмізм, як окрема течія іудаїзму, яка виникла у VIII столітті .
У світі залишилося всього 2000 караїмів. На Україні залишилося всього дві громади караїмів - одна в Криму, друга на Галичині. Караїми живуть в Галичі з середини XIII століття.

Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського

Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Короткий опис музею та його експозицій: Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського - єдиний український музей, який занесено до Королівської енциклопедії Великобританії як музей світових шедеврів. У його фондах нараховується понад 25 тис. експонатів.

Гуцульщина. Кінець XIX - початок XX ст.

Для забудови гуцули завжди вибирали найбільш рівні ділянки землі на південних схилах гір. Віддалено одну від одної ставили вони свої садиби ("оседки"), які об'єднували в одне ціле житло та господарські будівлі двору. Єдність та захищеність житлової частини ("хати"), яка в гуцульському житлі була розташована скраю з південного боку і зусібіч оточена господарськими прибудовами ("притулами")...

Бойківщина. Кінець XIX - початок XX ст.

Характерною особливістю житла бойків (етнографічної групи українського народу), як і лемків, було об'єднання під спільним чотирисхилим дахом житлового приміщення з рядом господарських - сіньми, коморою, стайнею, стодолою, шопою. На відміну від лемківської довгої хижі, житлова частина у бойків займала у забудові не крайнє, а середнє положення, мала два або три вікна у передній "фронтовій" стіні споруди...