Програма Фестивалю "ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ"

Програма Фестивалю "ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ"
П Р О Г Р А М А
виступів колективів
на ХІ Всеукраїнському
фестивалі лемківської культури
"ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ"

1 - 2 серпня 2009 року,

м. Монастириськ Тернопільська обл.

Словацький соловей і українська пісня

Словацький соловей і українська пісняУкраїнська народня пісня була вже не раз предметом наукової розвідки, аналізи її змісту, мелодійної досконалости, феноменальної простоти і доказом невмирущости людського генія, який її створив протягом століть. Численну бібліотеку книжок про українську народню пісню доповнила ще одна - у Словаччині.

Холмщина й Південне Підляшшя 1938 року: «Як хто нівечить Божого храму...»

Холмщина й Південне Підляшшя 1938 року: «Як хто нівечить Божого храму...»Польсько-українська історія ХХ ст. має багато трагічних моментів, які вимагають взаємного осмислення та вшанування. Серед «тяжких питань», які стали предметом широких польсько-українських дискусій, можемо назвати передусім польсько-українські конфлікти на Волині (1943 р.) і операцію «Вісла». Нам випадає нагода згадати про трагічні події 1938 року, коли на Холмщині і Південному Підляшші відбулася спланована акція руйнування православних храмів. Варто про неї згадати також і через те, що ці події маловідомі широкому загалу українського суспільства.

ПАСИНКИ степу

ПАСИНКИ степуХибаль то уж так далеко
З Боднарівки в Запороже?
Іван Русенко, фраґмент вірша «Боднаровяне»
Хоч бесіда наша інча
І ім трохи не підходит,
Лем ту довше побудеме,
Єдна з другом ся погодит.
Іван Русенко, фраґмент вірша «Рік 1945»

Ходіння по муках

Ходіння по муках

ВЕТЛИНА.
Історія одного села,
знищеного
під час операції «Вісла»,
в особах

„Українського цвіту по всьому світу”

„Українського цвіту по всьому світу”Під такою назвою Український видавничий центр „Світ успіху” в Києві наприкінці минулого року видав великоформатну книжку на крейдяному папері із паралельними текстами українською та англійською мовами . Книжка, видана на високому поліграфічному рівні, містить 90 нарисів про життя і творчість визначних представників української культури за межами України із 24 країн світу та майже понад чотириста високоякісних фотографій, переважно кольорових.

Згарди - гуцульські обереги

Згарди - гуцульські обереги Згарди (у однині "згард", чоловічого роду) - це обереги у вигляді специфічної форми хрестів, які по аналогії з християнськими, називали мальтійськими, тевтонськими хрестами. Згард - це не суто християнський хрест, хоча на них навіть бувають зображення розп’ять. Це дохристиянські обереги, до яких церква відносилася досить несхвально.Тому жінки носили згарди у вигляді нагрудної прикраси, по декілька штук, що б не викликати підозр (під сорочкою при цьому могли спокійно носити натільний християнський хрестильний хрестик), а у чоловіків були перстені з подібною же символікою. Великі згарди з розп'яттям називалися "газдівські" - тому що носили їх "газди", тобто дуже заможні і поважні люди.