Правда Олександра Духновича

Правда Олександра ДухновичаЛемки, бойки, гуцули…
Ці три поняття живуть сьогодні у свідомості майже кожного закарпатця, незалежно від того є він корінним жителем Краю, - від часу Білих бузьків, -
чи прихудчим Божим чоловіком, що пригобрів собі нову батьківщину, забувши про свою вутцюзнину.

Дорога до свого... Хреста

Дорога до свого... ХрестаЦінність втраченого усвідомлюється з плином часу.
Тепер, по стількох роках від виселення етнічних українців з території Польщі,
після обнародування багатьох страхітливих фактів, через призму цих подій можна якось об’ємніше збагнути,
яка жахлива трагедія сталася з українським населенням на Закерзонні.

Відбудеться унікальна виставка

Відбудеться унікальна виставка
21 серпня 2009 року о 17 годині
у Національному палаці мистецтв “ Україна ”
за підтримки Міністерства культури і туризму
в рамках концерту закордонного українства
відбудеться
виставка народного різьбярства Лемківщини.

Мистецтво Лемківщини. Минуле і сучасність

Мистецтво Лемківщини. Минуле  і сучасність
В Тернопільському обласному художньому музеї ,
з ініціативи міського товариства „Лемківщина”
відбулася виставка
„Мистецтво Лемківщини. Минуле і сучасність”.

Роздуми навколо Ватри

Роздуми навколо ВатриВідгоріла, відпалала чергова, вже ХІ - а Українська Лемківська Ватра. Тобто, завершився ХІ - й Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини». Цього року він був приурочений і до 100-річчя видатного лемківського поета Богдана-Ігора Антонича.

Джамала " Ой, верше мій, верше"

Джамала " Ой, верше мій, верше"Величний народ , величні й пісні…
Знову і знову через пісню, через слово
народу України як нагадування -
в його національній складовій є
унікальна частинка,
проблеми, болі, інтереси котрої
вже не один рік влада як та баба-шептуха зашіптує.

Програма Фестивалю "ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ"

Програма Фестивалю "ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ"
П Р О Г Р А М А
виступів колективів
на ХІ Всеукраїнському
фестивалі лемківської культури
"ДЗВОНИ ЛЕМКІВЩИНИ"

1 - 2 серпня 2009 року,

м. Монастириськ Тернопільська обл.

Словацький соловей і українська пісня

Словацький соловей і українська пісняУкраїнська народня пісня була вже не раз предметом наукової розвідки, аналізи її змісту, мелодійної досконалости, феноменальної простоти і доказом невмирущости людського генія, який її створив протягом століть. Численну бібліотеку книжок про українську народню пісню доповнила ще одна - у Словаччині.

„Українського цвіту по всьому світу”

„Українського цвіту по всьому світу”Під такою назвою Український видавничий центр „Світ успіху” в Києві наприкінці минулого року видав великоформатну книжку на крейдяному папері із паралельними текстами українською та англійською мовами . Книжка, видана на високому поліграфічному рівні, містить 90 нарисів про життя і творчість визначних представників української культури за межами України із 24 країн світу та майже понад чотириста високоякісних фотографій, переважно кольорових.

Згарди - гуцульські обереги

Згарди - гуцульські обереги Згарди (у однині "згард", чоловічого роду) - це обереги у вигляді специфічної форми хрестів, які по аналогії з християнськими, називали мальтійськими, тевтонськими хрестами. Згард - це не суто християнський хрест, хоча на них навіть бувають зображення розп’ять. Це дохристиянські обереги, до яких церква відносилася досить несхвально.Тому жінки носили згарди у вигляді нагрудної прикраси, по декілька штук, що б не викликати підозр (під сорочкою при цьому могли спокійно носити натільний християнський хрестильний хрестик), а у чоловіків були перстені з подібною же символікою. Великі згарди з розп'яттям називалися "газдівські" - тому що носили їх "газди", тобто дуже заможні і поважні люди.