Вишиті ікони Дмитра Блажейовського

Вишиті ікони Дмитра БлажейовськогоНародне мистецтво з давніх часів увійшло в український храм. Вишиті рушники, скатертини, хоругви, фелони й саккоси тут якнайкраще доповнюють малярство, різьбу, лиття з металу, емальєрство, вітраж. Віддавна в українських храмах існувала традиція не малювати, а гаптувати й вишивати плащаницю.

Барви життя й різьби Григорія Пецуха

Барви життя й різьби Григорія Пецуха Є люди, що в їхню смерть тяжко повірити і свідомість не може примиритися з фактом, що дана людина померла і вона фізично перестала існувати. З давен-давна відома істина, що визначні мистці, політики, фолософи, учені – після своєї фізичної смерти – продовжують жити в своїх творах, чинах, думках, відкритях і винаходах.

Капела ДРЕВУТНЯ (Kapela DREWUTNIA)

Капела  ДРЕВУТНЯ (Kapela DREWUTNIA)
П’ятеро сліпців-музикантів і дві дівчини
творять своєю музикою на сцені справжню містерію, бо...
бачать далі, ніж звичайні зрячі люди.
Справа у особливому погляді
музикантів на фольклор народів Польщі.

Гурт ГОРПИНА/HORPYNA

Гурт  ГОРПИНА/HORPYNAГурт Горпину з Ольштина покликало зі студентського середовища до життя 1998 р. Своїй назві завдячує сієнкієвіцзовскій відьмі з Чортового Яру. Приблизно рік існування колективу та концерти із щораз численнішою публікою завершилися появою першого альбому «Тече вода». Тут домінує лірична думка і живі та енергійні мелодії.

Гурт ХУТІР/CHUTIR

Гурт  ХУТІР/CHUTIRХУТІР виник 1996 р. у Гданську. Музичний шлях починали від пісень своїх дідів, аж дійшли до сучасної «Цицястої Ганьки». Це, так би мовити, цезури, які заповнено численними концертами (Польща, Україна, Чехія, Естонія), одною касеткою і двома компакт-дисками та вдоволеною публікою.

Перший лемкiвський музичний фiльм

Перший лемкiвський музичний фiльмНарештi! Здiйснилося! Уперше на Українi, а може i у свiтi, з'явився музичний фiльм, присвячений лемкiвськiй пiсеннiй культурi. На протязi 50 хвилин глядачi мають змогу не тiльки насолодитися лемкiвськими народними та сучасними пiснями, а й отримати ненав’язливу пiзнавальну iнформацiю про лемкiв, почути поезiю Богдана - Iгоря Антонича, Василя Когута, Бориса Демкiва та iнших.

Третій вогонь «Лемківської Ватри»

Років сімнадцять тому розкидані по всьому світу лемки — представники найзахіднішої гілки українського народу — вперше зібралися на своє культурно-мистецьке свято, назване «Лемківською ватрою». Лідери комуністичної Польщі не наважились тоді заборонити його, але зміст заходів і виступів вони поставили під суворий контроль. Відтоді лемки щорічно

Гарно в рідному краю

"Люди, цього року я на Шешори всіма правдами й неправдами поїду! Навіть хоч на день! Торік не вирвалася — досади було!.. Їдемо на Шешори! Ленд-арт і фолк — це ж... Це ж!!!" Такі захоплені вигуки можна виявити на форумах сайтів, призначених для любителів подорожувати. Незнайомі люди пропонують одне одному об’єднуватися для спільного просування "на Шешори".

Свято народу, що зникає

Подільський отаман Яків Байда-Голюк, якого у 1926 р. доля закинула на Лемківщину, у листі до брата назвав Лемківщину "країною живої краси, країною живого раю та поезії". І ось я - через 75 р. після Якова Голюка - приїхав до цієї "країни живої краси" на ХХ-у - ювілейну - Лемківську ватру.