Гуцульщина. Кінець XIX - початок XX ст.













ГУЦУЛЬЩИНА. Кінець XIX - початок XX ст.

Присілок с. Космач, тепер Косівського району Івано-Франківської області

Житловий комплекс



Для забудови гуцули завжди вибирали найбільш рівні ділянки землі на південних схилах гір. Віддалено одну від одної ставили вони свої садиби ("оседки"), які об'єднували в одне ціле житло та господарські будівлі двору. Єдність та захищеність житлової частини ("хати"), яка в гуцульському житлі була розташована скраю з південного боку і зусібіч оточена господарськими прибудовами ("притулами"), надавали всьому житлово-господарському комплексу неприступне фортечного вигляду.



Кліматичні гірські умови (часті і значні опади) вимагали влаштування в житлі стрімких високих чотирисхилих дахів з глибокими виносами ("піддашшям"), під якими настеляли піднятий над землею дерев'яний поміст ("передвікна", "лавочки"), що служив місцем для прихатніх робіт у негоду.



Традиційне гуцульське житло являло собою своєрідну архітектурну симфонію дерева. Ритму майстерно укладених масивних вінців зрубу стін вторили горизонтальний ритм галереї та порядкове укладені плахи па даху. Декоративний стрій гуцульського житла при однотипності будівельного матеріалу відзначався досконалим виконанням різьбленої пластики архітектурно-конструктивних елементів - одвірків, виступів зрубу та балок піддашшя, деталей огорожі та стовпчиків відкритої галереї.



В контрасті з певною аскетичністю засобів декоративного оформлення житла виступала яскрава жовтогаряча насиченість гуцульського одягу, в якому поєднувалися різноманітні матеріали: шерсть, льон, шкіра, метал, дерево















Інтер'єр житла




Для забудови гуцули завжди вибирали найбільш рівні ділянки землі на південних схилах гір. Віддалено одну від одної ставили вони свої садиби ("оседки"), які об'єднували в одне ціле житло та господарські будівлі двору. Єдність та захищеність житлової частини ("хати"), яка в гуцульському житлі була розташована скраю з південного боку і зусібіч оточена господарськими прибудовами ("притулами"), надавали всьому житлово-господарському комплексу неприступне фортечного вигляду.



Кліматичні гірські умови (часті і значні опади) вимагали влаштування в житлі стрімких високих чотирисхилих дахів з глибокими виносами ("піддашшям"), під якими настеляли піднятий над землею дерев'яний поміст ("передвікна", "лавочки"), що служив місцем для прихатніх робіт у негоду.



Традиційне гуцульське житло являло собою своєрідну архітектурну симфонію дерева. Ритму майстерно укладених масивних вінців зрубу стін вторили горизонтальний ритм галереї та порядкове укладені плахи па даху. Декоративний стрій гуцульського житла при однотипності будівельного матеріалу відзначався досконалим виконанням різьбленої пластики архітектурно-конструктивних елементів - одвірків, виступів зрубу та балок піддашшя, деталей огорожі та стовпчиків відкритої галереї. AlloEscort



В контрасті з певною аскетичністю засобів декоративного оформлення житла виступала яскрава жовтогаряча насиченість гуцульського одягу, в якому поєднувалися різноманітні матеріали: шерсть, льон, шкіра, метал, дерево тощо...

Нет комментариев.