Особливості чоловічого одягу Лемківщини


Цілком закономірно, що стрій етнографічної групи лемків має багато спільних рис з одягом населення інших теренів України (виготовлення з однакових на всій території України матеріалів: полотно, сукно, шкіра), способів носіння, елементів декору. Водночас одяг лемків – яскраве, самобутнє, неповторне явище матеріальної культури українського народу, оскільки тут були певні складові частини та елементи декору, які не повторювалися в інших етнографічних регіонах України (чуганя, спосіб оздоблення безрукавок).

Лемківський стрій був предметом дослідження багатьох українсьих і зарубіжних учених, зокрема Ф. Вовка, К. Матейко, І. Добрянської, М. Білан, Г. Стельмащук, Р. Рейнфуса, Я. Фальковського.

На Лемківщині, як і в інших регіонах України, вбрання диференціювалося на чоловіче, жіноче та дитяче. Чоловіче вбрання декорували скромніше, аніж жіноче. Чоловіче вбрання лемків включало сорочку, штани, нагрудний одяг («лейбик»), короткополу гуньку, довгу сукняну чугу, пояс, головні убори, взуття.

Чоловічі сорочки були кількох типів і поступово зазнавали змін. Ще на початку ХХ ст. одяг виготовляли вручну із домотканого полотна. Матеріалом для виготовлення домашнього полотна були конопляна та лляна пряжа. Буденні сорочки виготовляли з грубішого конопляного полотна, а святкові – з тоншого вибіленого лляного полотна.
Давні сорочки не мали коміра, а лише червону або білу обшивку – рубець. З часом сорочки почали шити з коміром.
 
                          

На Лемківщині носили сорочку з розрізом на спині, що стягувалася кольоровою тасьмою на шиї і заправлялась в штани. Таких сорочок не було у представників інших регіонів України. У центральних і західних частинах Лемківщини сорочки з розрізом на спині були поширені аж до середини ХХ ст.

На теренах Лемківщини був добре розвинутий сукнарський промисел. Широко використовувались сукна для пошиття чоловічого верхнього плечового одягу: «гунь»/ «гуньок», «гуньчат», «сукманів», «сіраків», «чуг», «чугань», а також чоловічого поясного вбрання – штанів.

Сукняний одяг лемків –«чуга», «чуганя» – вирізняє їх з-поміж усіх інших етнографічних груп. Шили цей вид одягу з доморобного сірого або чорного сукна. «Чуганя» мала крій прямоспинний і розширений донизу, з пришитою замість коміра прямокутною накидкою «галереєю», «клепанею», що закінчувалася тороками – «свічками». У холодну вітряну погоду накидку закидали на голову і зав’язували тороки під підборіддям, утворюючи каптур. На Лемківщині використовували біле сукно для пошиття чоловічого вбрання (білі вовняні «гуні» та вовняні «сподні»).

                                

У фондовій колекції Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького зберігаються дві білі «гуньки», пошиті з доморобного білого сукна. Закуплені вони у переселенців з повіту Новий Торг, села Явірки та села Чорна Вода. Білі вовняні гуні по всіх зрізах вишиті вовняними нитками, переважно чорного, червоного кольору. Крім того, апліковані червоним тонким сукном у вигляді зубчиків,
посередині – один з зубів великий, у вигляді ялинки.

Сукняні «лейбики», «лайбики» музейної збірки є синього кольору, оздоблені спереду
мідними гудзиками і червоною тасьмою, вишиті кольоровими нитками, технікою гладі. В оздобленні переважає рослинний орнамент.

Знання історії традиційного одягу Лемківщини є необхідні для професійної освіти істориків, етнографів, художників, мистецтвознавців, модельєрів – взагалі для естетичного виховання підростаючого покоління, прищеплення йому любові до рідної культури, її неперевершених  цінностей.




Підготувала матеріал: заступник відділу експозиції – Люба БАНАХ
Джерело інформації : http://lvivskansen.org/nauka-ta-osvita/osoblyvosti-cholovichogo-odyagu-lemkivshhyny/

Нет комментариев.