Згарди - гуцульські обереги

Згарди - гуцульські обереги Згарди (у однині "згард", чоловічого роду) - це обереги у вигляді специфічної форми хрестів, які по аналогії з християнськими, називали мальтійськими, тевтонськими хрестами. Згард - це не суто християнський хрест, хоча на них навіть бувають зображення розп’ять. Це дохристиянські обереги, до яких церква відносилася досить несхвально.Тому жінки носили згарди у вигляді нагрудної прикраси, по декілька штук, що б не викликати підозр (під сорочкою при цьому могли спокійно носити натільний християнський хрестильний хрестик), а у чоловіків були перстені з подібною же символікою. Великі згарди з розп'яттям називалися "газдівські" - тому що носили їх "газди", тобто дуже заможні і поважні люди.

Українці Берестейщини — автохтони чи іммігранти?

Українці Берестейщини — автохтони чи іммігранти?На підтвердження зазначеного — результати перепису населення 1897 р., хоча й вони знизили чисельність українців, оскільки враховували лише ознаку рідної мови й ігнорували показники національної самосвідомості та походження населення. Однак, не зважаючи навіть на це, перепис зафіксував тоді в Гродненській губернії понад 360 тисяч осіб, рідною мовою яких була українська, а в повітах Кобринському та Берестейському вони становили, відповідно, 79,6 та 64,4 відсотка всього населення.