Поет із лемківським сонцем у кишені

Поет із лемківським сонцем у кишені Львів, половина 30-х. При письмовому столі сидить юнак, а з його пера на папір скапують слова, натхнені спогадом неначе вчорашнього дитинства:

Мов свічка, куриться черемха в побожній вечора руці.
Вертаються з вечірні лемки, до хат задумано йдучі.
Моя країно верховинна, — ні, не забуть твоїх черемх,
коли над ними місяць лине вівсяним калачем!