Лемківщина (джерело "Довідник з Історії України")

Лемківщина - українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців - лемки. Розташована в українських Карпатах (по обох схилах Сх. Бескидів) між ріками Сяном і Попрадом у межах сучасної Польщі, та на північний захід від ріки Уж у Закарпатті до ріки Попрад у Словаччині. Загальна площа бл. 3,5 км2. На думку деяких дослідників, давніми предками лемків було слов'янське плем'я білі хорвати, що заселяло район Карпатських гір в 7-10 ст.

Верешин 44-го. Трагедія однієї родини

У новому виданні «Волинь і Холмщина. 1938-1947. Польсько-українське протистояння та його відлуння», що побачило світ у Львові в Інституті українознавства у 2003 р., у розділі «Спомини» є коротенька згадка Ніни Климчук (Гурської) з Волині про сім’ю Остапишиних, яка загинула у Верешині на Грубешівщині під час нападу на село 20 березня 1944 р. За цією згадкою – прихована трагедія великої родини, що розкидана тепер на теренах від Гданська до Донецька.

Реоптація – феномен повернення

[code][/code]Дивне слово оптація, яким названо процес переселення південних лемків зі Словаччини на Волинь, походить від латинського optatio – бажання. В даному випадку означало воно бажання змінити громадянство. Процес обміну населенням між Чехословаччиною і Радянським Союзом, котрий відбувся у лютому-березні 1947 року, протікав у добровільному характері, на відміну від польсько-радянського відповідника – трансферу 1944-1946 років.

Оптанти: вигнанці зi Словаччини

Незнаною сторінкою історії залишається переселення в 1947 році 12 тисяч українців iз Чехословаччини на терени Волинської та Рівненської областей. Ще менше відомо про те, що від 60-х років велика частина оптантів — а власне під такою назвою ці 12 тисяч увійшли до історії — поверталися на свою малу батьківщину. У 1946 р., у розпал різного роду міграцій у Центрально-Східній Європі, влада Чехословаччини звернулася до Радянського Союзу з пропозицією...

Наша пам’ять всередині Польщі

Роман Кабачій: Якщо виходячи з назви створюваного в Україні ІНП, побачимо, що фактично копіюється назва польської установи, тільки додано „Український”. Як Ви думаєте, чи багато є шансів у тому, що український інститут буде настільки сильною, як польський, організацією, і по-друге, і чи є в цьому потреба?